Emus hirtus (Linnaeus, 1758) 
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Стафілініди (Staphylinidae).
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Зх. і Сх. Європа, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Зх. Сибір. Зустрічається по всій території України.
Чисельність і причини її зміни
Незначна (локальні популяції), іноді по кілька особин.
Чисельність і причини її зміни
Порушення природних біотопів (застосування пестицидів, санітарні рубки лісу, рекреаційне навантаження тощо).
Особливості біології та наукове значення
Жуки та їх личинки — хижаки, живляться дрібними комахами. Імаго зустрічаються з кінця травня до жовтня. Зимують дорослі жуки і, можливо, личинки. Заселяє різні за походженням органічні речовини, що розкладаються (зокрема, рослинні і тваринні рештки), стовбури дерев, з яких витікає сік.
Морфологічні ознаки
18-28 мм. Великий, з досить яскравим опу-шенням, естетично привабливий жук. Чорний, голова, передньоспинка та 3 останніх сегменти черевця вкриті золотисто-жовтими волосками, надкрила ззаду з широкою перев'яззю сизих волосків, задній край передньоспинки в чорних волосках.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Слід докладно вивчити особливості біології виду, створити в місцях виявлення локальних популяцій ентомологічні заказники.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Хижак-ентомофаг. Яскравий об'єкт для колекціонування.
