Morimus funereus (Mulsant, 1863)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-вусачі (Cerambycidae). Один з 11 видів палеарктич- ного роду; один з 2 видів у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Молдова, пд. Польща та Німеччина до узбережжя Середземного моря. Зареєстрований в Одеській та Чернівецькій обл., де проходить пн.-сх. межа його ареалу.
Чисельність і причини її зміни
Поодинокі особини. Чисельність знижується при скороченні площ широколистяних лісів, вирубуванні старих дерев.
Особливості біології та наукове значення
Має дворічну генерацію. Дорослі жуки зустрічаються з другої половини травня до середини серпня. Яйця відкладають у кору пошкоджених дерев (дуб, клен, в'яз). Заляльковування відбувається в кінці травня — червні. Зустрічається головним чином у ясні дні на повалених стовбурах в широколистяних лісах (переважно дубових). Дендрофаг. Личинки спочатку живляться в корі, а пізніше — в деревині мертвих та ослаблених дерев.
Морфологічні ознаки
18-38 мм. Тіло коренасте. Забарвлення чорне, в сірувато-білих волосках. Покриття надкрил майже біле, темні плями добре виражені, не зернисті. Крила редуковані.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесено до Європейського червоного списку (1991). Доцільно створити заповідні ділянки у місцях поширення виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Плавильщиков, 1958; Загайкевич, 1959; Насекомые и клещи — вредители сельскохозяйственных культур, 1974; ЧКУ. Тваринний світ, 1994.
