Megachile (Chalicodoma) lefebvrei Lepeletier, 1841

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Бджоли-мегахіліди (Megachilidae). Один із 69 видів палеарктично-палеотропічного підроду Chalicodoma всесвітньо поширеного роду Megachile (близько 1500 видів). Один із 3 видів підроду в фауні України.

Природоохоронний статус
Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в україні
Середземноморський вид. Ареал охоплює Пд., Сх. та Центральну Європу, Кавказ, Пн. Африку (Алжир, Марокко, Туніс), Іран. В Україні поширений тільки в Криму.

Чисельність і причини її зміни
Рідкісний, локально поширений вид. Останнім часом спостерігається зменшення як чисельності виду, так і площі його поширення, що пов'язано зі скороченням площі цілинних степових ділянок, надмірним випасом худоби, рекреацією на морських узбережжях.

Особливості біології та наукове значення
Мешкає на ділянках петрофітного степу, на кам'янистих морських узбережжях та скельних виходах серед рідколісь. Має одне покоління на рік, літ імаго триває із середини червня до початку серпня. Збирає пилок та нектар із рослин родин Fabaceae, Lamiaceae та Asteraceae. Самки будують гнізда в невеликих, іноді дорівнюючих розміру однієї комірки, порожнинах каменів. Гніздо складається з однієї або декількох комірок, побудованих зі зволоженої землі. Самка покриває готове гніздо шаром камінчиків, які закріплює мастикою з пережованого листя, що є оригінальною особливістю серед представників підроду.

Морфологічні ознаки
Тіло чорне, за винятком останніх члеників лапок, які мають червоне забарвлення (але пазурчики чорні), крила затемнені. Середньоспинка та голова зверху вкриті чорно-коричневими волосками, на обличчі — світло-коричневими з домішкою сірих. Щоки, боки грудей та проподеум вкриті білими або світло-сірими волосками. Від інших представників підроду самки відрізняються наявністю на боках 1-3 тергумів плям із білих волосків. 4-5 тергуми на апікальних краях мають суцільні перев'язи з білих волосків. Черевна щітка чорно-коричнева до світло-коричневої. У самця 6 тергум на боках із зубцем, опушення тіла переважно біло-сірого кольору. 4-7 тергуми на основній частині вкриті чорними волосками, на апікальних краях — коричневими. Довжина тіла 14-18 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється в Казантипському, Опукському і Карадазькому ПЗ, а також в деяких заказниках на узбережжі Криму. Необхідний моніторинг стану популяції в передгірних районах Криму та узбережжях Азовського та Чорного морів.

Господарське та комерційне значення
Запилювач рослин. В комерційних цілях вид не використовується.

Основні джерела інформації
Иванов, 1993, 2002.; Romasenko, 1995; Ornosa, Ortiz-Sanchez, Torres, 2007.


    фейсбук