Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби видовжено-яйцевидні. Стебло пряме, 30—75см заввишки, товсте, вгорі пурпурово-забарвлене. Листки здебільшого зближені в нижній частині стебла, еліптично-ланцетні або довгасті, гострі, зверху блискучі, зісподу — блідіші й сизуваті; верхній листок — у вигляді довгої піхви, згорнутий навкруги стебла. Квітки двостатеві, неправильні, запашні, в густому циліндричному колосі; шолом яйцевидний, гострий, коричнювато-пурпуровий; губа ясно-рожева з темно-пурпуровими крапками, обернено-яйцевидна, трироздільна; шпорка циліндрична, на кінці часто розширена і виїмчаста, в 2,5—3 рази коротша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у травні—червні.
Поширення
Рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється в південно-східній частині Прикарпаття, на Розточчі-Опіллі, в західній частині Лісостепу й Гірському Криму на луках, по чагарниках, на узліссях і лісових галявинах, у гірських лісах.
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті любка дволиста.
