Багаторічна трав'яниста сукулентна рослина родини товстолистих. Стебло міцне, пряме, при основі часто дерев'яніє. Листки супротивні, черешкові, м'ясисті, темно-зелені, блискучі, видовжено-трикутні, на нижньому боці — з рожевувато-фіолетовими розводами, по краю зубчасті; на кінцях зубців утворюються т. з. дітки — маленькі рослинки з листочками і корінцями. Квітки великі, дзвониковидні, рожевувато-фіолетові. Цвіте взимку.
Поширення
Батьківщина рослини — південно-західна частина острова Мадагаскар, де вона росте на піщаних грунтах, в Україні вирощують як кімнатну декоративну рослину.
Сировина
З лікувальною метою використовують сік або свіже подрібнене листя (кашку). Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Ще не вивчено.
Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині рослина відома своїми кровоспинними, протизапальними і ранозагоювальними властивостями. Використовують нарівні з каланхое перистим. Крім того, сік або подрібнене листя застосовують при висипах на шкірі й екземах, для зупинення кровотеч при пораненнях. К. д. виявляє преципітуючу активність і з цього погляду є перспективним для використання в судовомедичній практиці. За допомогою екстрактів з листя рослини можна ідентифікувати кров і слину людини, материнське молоко. Вид крові вдається ідентифікувати навіть тоді, коли давність плям становить 5 років. Розведений водою сік з листя каланхое закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити гайморові порожнини, при простудах.
