Polygala vulgaris — багаторічна трав'яниста рослина родини китяткових. Стебел багато, вони прості або у верхній частині розгалужені, майже голі, біля основи висхідні, 15—30 см заввишки. Листки чергові, прості, цілокраї; нижні — яйцевидні або округло-яйцевидні, 0,5—2 см завдовжки, при основі — звужені в черешок, тупуваті, інші — лінійно-ланцетні, сидячі, гострі, довші за нижні. Квітки двостатеві, неправильні, 5-пелюсткові, сині, в рідких китицях; приквітки не перевищують довжину квіткових бруньок і не утворюють на верхівці суцвіття чубок. Плід — коробочка. Цвітуть у червні — липні.
Поширення
Ростуть на вологих луках у Карпатах, рідше — на Розточчі-Опіллі і на Поліссі.
Сировина
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і корені, які копають восени. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Рослина містить значну кількість сапонінів.
Фармакологічні властивості і використання
Відвар трави з коренями використовують як відхаркувальний засіб при гострих і хронічних катарах гортані, бронхів і легень.
Лікарські форми і застосування
Відвар (5—10 г подрібнених коренів і трави на 300 мл окропу) по 1 столовій ложці 4 рази на день.