Deskurainia sophia — однорічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме, розгалужене, 15— 80 см заввишки. Листки сидячі, триперисті, з довгасто-лінійними частками, опушені галузистими волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, блідо-жовті, у китицях. Плід — стручок. Цвіте у травні — вересні.
Поширення
Росте по всій території України як бур'ян біля житла, на пустищах, уздовж доріг, у посівах.
Сировина
Використовують насіння і траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Листки містять аскорбінову кислоту (до 80 мг % ) і каротин (38,5 мг%); у насінні є глікозиди (5,6% ).
Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині настій трави або відвар насіння К. с використовують як кровоспинний, потогінний, жарознижувальний і в'яжучий засіб. Препарати цієї рослини вживають при кровохарканні, маткових кровотечах, гарячці, малярії, проносах, дизентерії та білях, а також при зниженні артеріального тиску у зв'язку з ослабленням серцевої діяльності. Відвар насіння рекомендують і як тонізуючий, послаблюючий та відхаркувальний засіб, а також як сечогінний засіб при водянці, ниркових коліках і нирковокам'яній хворобі. Настій трави вважається ефективним засобом при істеричних припадках. Свіжим соком трави промивають виразки і гнійні рани.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють до охолодження) по 1 столовій ложці 3 рази на день; відвар насіння (1—2 столові ложки на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день.
