Lactuca sativa — однорічна трав'яниста овочева рослина родини айстрових (складноцвітих). Розрізняють кілька різновидів латуку посівного: Л. п. листковий, Л. п. головчастий і ромен-салат. У Л. п. листкового спочатку розвивається розетка прикореневих сидячих листків, а у Л. п. головчастого — різної щільності головки. Згодом у рослин утворюються прямі, облистнені волотисто розгалужені стебла заввишки 30—120 см; стеблові листки цілісні, яйцевидні, до майже круглих, з серцевидною основою, голі, на верхівці тупі, товстуваті. Квітки дрібні, двостатеві, білі або блідо-жовто-зелені, зібрані в кошики, що утворюють волотисто-щитковидне, з розчепіреними тонкуватими гілками суцвіття. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення
В дикому вигляді рослина не зустрічається. Введена в культуру в Середземномор'ї. На території України латук посівний культивують як салатну рослину.
Сировина
З лікувальною метою використовують свіже листя і плоди. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
В листі є білкові речовини (до 0,2%), цукри (0,1 — 2,3 % ), до 0,1—0,2 % органічних кислот (яблучна, лимонна, щавлева, янтарна та інші), р-каротин (1,75 мг% ), вітамін Е (0,66 мг% ), вітамін В6 (0,18 мг% ), аскорбінова (15 мг%), нікотинова (0,65 мг%), пантотенова (0,1 мг% ) і фолієва кислоти, біотин, рибофлавін, тіамін, гіркота лактуцин, солі заліза (600 мкг/100 г), калію, кальцію, магнію, йоду, кобальту, міді і цинку.
Фармакологічні властивості і використання
Латук посівний збуджує апетит, покращує травлення, має легкі проносні й сечогінні властивості. У вигляді салату рослину корисно вживати при ожирінні, особливо, коли воно супроводиться діабетом, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при нормо-і гіпохромних анеміях та при туберкульозі, вагітним жінкам і виснаженим хворим. Настій свіжого листя застосовують як заспокійливий, протиспазматичний, анестезуючий і снотворний засіб, а настій плодів — як засіб, що підвищує секрецію молока у матерів-годувальниць. Свіжим соком лікують тиреоїдит і тиреотоксикоз. У гомеопатії препарати з соку латуку посівного призначають при захворюваннях серцево-судинної системи. Протипоказано вживати салат при подагрі й нирковокам'яній хворобі (при уратних і оксалатних каменях), при загостренні гострих і хронічних колітів та ентероколітів з вираженими порушеннями травлення (диспептичні явища).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій свіжого подрібненого листя (20 г або столову ложку сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 2 рази на день або по 1 склянці за одну-півтори години до сну; настій насіння (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 4 години) по третині склянки тричі на день до їжі.
