Одно- або дворічна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче або висхідне, просте або галузисте, 15—40 см заввишки. Прикореневі листки довгасті, з коротким черешком, стеблові — видовжено-яйцевидні, сидячі. Квітки правильні, пелюстки — оранжеві, жовті або яскраво-червоні, з темною плямою біля основи. Плід — коробочка, завдовжки 10—25 см. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Росте на полях, у посівах, при дорогах, по крейдяних відслоненнях, на щебенистих схилах здебільшого в Лісостепу, Степу та в Криму; заноситься в південні райони Полісся.
Хімічний склад
Трава містить близько 0,5 % алкалоїдів (кори¬дин, коптизин, берберин, протопін, сангвінарин, хелідонін та інші). В коренях є алкалоїди протопін, хелеритрин і сангвінарин та гіркота глаукопікрин.
Фармакологічні властивості і використання
Трава виявляє седативну та сечогінну дію. Були спроби використовувати її при діабеті й неврастенії. В народній медицині листя, квітки та сік, змішані з борошном і медом, використовувалися для обробки гнійних ран, а насіння — як послаблюючий засіб.
