Artemisia abrotanum - високий (60 - 150 см заввишки) майже до верхівки здерев'янілий півкущ родини айстрових (складноцвітих). Має міцний цитриновий запах. Стебла підведені, в нижній частині - з бурою корою, в верхній вкриті воскового поволокою, голі, розгалужені, густо облистнені. Листки чергові, голубувато-зелені, зісподу сіруваті від дрібного опушення; стеблові - черешкові до сидячих, без вушок при основі, з вузьколінійними загостреними кінцевими частками, верхівкові - трійчасті або суцільні, вузьколінійні. Квітки жовті, різнорідні, в майже кулястих дрібних, розташованих на помітних ніжках, більш-менш пониклих кошиках, що утворюють рідкувате густо облистнене, волотисте суцвіття; крайові квітки жіночі, решта - двостатеві. Плід - сім'янка. Цвіте з липня по жовтень.
Поширення
Полин боже дерево походить з Південної Європи і Малої Азії. На території України (переважно в західних районах) його культивують у садах та на городах як ароматичну рослину, іноді він трапляється в здичавілому стані.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують стеблові вершечки разом з листям та квітками. Зібрані вершечки стебел зв'язують у пучки й розвішують для сушіння у затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі до 40°. Сухої трави виходить 25—30% . Зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава рослини містить ефірну олію, алкалоїд абротин та дубильні й гіркі речовини.
Фармакологічні властивості і використання
Полин боже дерево використовують як засіб, що стимулює діяльність,травних органів і збуджує апетит, виявляє протиспазматичну, болетамувальну й кровоспинну дію та виганяє деякі види глистів. Вживають у вигляді настою. Для місцевого лікування використовують свіжий сік, розпарену траву й настій полину: свіжим соком лікують рани й нариви; компреси з розпареної трави рекомендують при запаленнях грудної залози і для прискорення визрівання наривів; настоєм полощуть рот при болі зубів, роблять місцеві ванни при потінні ніг. У гомеопатії рослину використовують для лікування анемії, золотухи, епілепсії й туберкульозного менінгіту.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (ЗО г сировини на 400 мл окропу) по три чверті склянки 3 рази на день.
