Passiflora incarnata — багаторічна трав'яниста ліана родини страстоцвітих. Стебло лазяче за допомогою вусиків або сланке (при відсутності опори), гладеньке, круглясте, облистнене, при основі дерев'яніюче, до 6 м завдовжки. Листки прості, чергові, шкірясті, зверху зелені, зісподу сіруваті, по краю дрібнопилчасті, на довгих черешках. Квітки правильні, двостатеві, великі, складаються з п'ятилигтої чашечки і п'ятилистого віночка, а поміж віночком і тичинками розташовані 2 кільця довгих ниткоподібних бузкових торочок, що надає квіткам неповторної краси. Плід ягодоподібний, овальний, соковитий, їстівний, жовто-оранжевого кольору.
Поширення
Батьківщина пасифлори — Бразілія. В Україні її культивують як лікарську рослину на Чорноморському узбережжі Кавказу.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують сушену траву (Herba Passiflorae incarnatae) пасифлори, яку збирають кілька разів протягом вегетаційного періоду: у фазі бутонізації, цвітіння і початку плодоношення рослини. Готова сировина — це суміш трав'янистих пагонів, листя, квіток і недозрілих плодів. Строк придатності — 2 роки. Зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати.
Хімічний склад
Трава пасифлори містить до 0,05 % алкалоїдів, основними серед яких є похідні індолу гарман, гармін і гармол. Крім алкалоїдів, у траві є фенольні сполуки (флавоноїди, кумарини, хінони), пектинові речовини, сапоніни й аскорбінова кислота.
Фармакологічні властивості і використання
Препарати пасифлори використовують як седативний засіб при неврастенії, безсонні, хронічному алкоголізмі, гіперкінезах, постгрипозних арахноїдитах, клімактеричних порушеннях та іншій патології центральної нервової системи. При інфаркті міокарда, стенокардії й атеросклерозі судин мозку і серця препарати пасифлори протипоказані.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО—екстракт пасифлори рідкий (Extractum Passiflorae fluidum) — по 20—30 крапель 3 рази на день (курс лікування — 20—30 днів); пасит (Passit) — комбінований препарат (містить екстракти пасифлори, валеріани лікарської, звіробою звичайного, глоду криваво-червоного і хмелю звичайного). Приймають як заспокійливий засіб по 1 чайній ложці 3—4 рази на день; перед сном — по 2 чайні ложки.
