В Україні 2026 рік почався з безпрецедентних вимкнень світла, опалення, води через російські атаки на інфраструктурні об'єкти. У таких умовах нині живуть і працюють не лише українці в різних містах, але й музеї та інші культурні інституції. Втім, у їхньому випадку, крім комфорту людей — працівників і відвідувачів, — йдеться ще й про збереження колекцій. Для цього необхідно підтримувати температурні й вологісні режими у приміщеннях великої площі.
Суспільне Культура дізналося у музеїв та галерей по всій Україні, як вони організовують свою роботу в нинішніх умовах, із якими труднощами стикаються щодня та чи впливають графіки на відвідуваність.
Національний музей історії України
Олена Земляна, генеральна директорка Національного музею історії України
Нині Національний музей історії України працює відповідно до графіків вимкнення електроенергії, які діють для всього міста Києва.
Музей продовжує приймати відвідувачів навіть у періоди вимкнення електроенергії. Попри те, що загальна відвідуваність знизилася (якщо порівнювати з попередніми роками, відвідуваність удвічі нижча, ніж звичайно для зимового сезону), екскурсійна та подієва діяльність не припиняється — музей залишається відкритим.
Скарбниця також продовжує роботу: у разі попереднього запису відвідувачів приймаємо за будь-яких умов. Коли треба, вмикаємо зарядну станцію, використовуємо ліхтарики.
Загалом ситуація в нашому музеї відповідає загальноміській, однак у Скарбниці на території Києво-Печерської лаври вона є дещо складнішою. Там дуже обмежене освітлення, адже ми є орендарями приміщення та залежимо від інфраструктури заповідника.
Також під час тривалих вимкнень опалення приміщень потребує значних потужностей електроенергії. У музеї є резервні джерела живлення, проте вони можуть забезпечувати роботу лише протягом обмеженого часу й не розраховані на тривале навантаження.
Окремою проблемою є зниження температури у фондосховищах під час вимкнень електроенергії. Ця ситуація потребує постійного контролю.
Усвідомлюючи складні умови, в яких сьогодні живуть українці, музей залишається простором, де відвідувачі можуть зігрітися і водночас провести час пізнавально та змістовно.
Центр сучасної культури у Дніпрі
Андрій Палаш, директор DCCC
У Дніпрі з кінця осені доволі складна ситуація зі знеструмленнями, але попри це нам вдавалося проводити дуже багато заходів, зокрема відкривати виставки, робити кінопокази, музичні події та воркшопи. Робили це переважно на генераторах або якщо щастило і було світло за графіком. Часто бувало, що відкривали виставки майже в темряві — використовували лише лампи, які працюють від екофлоу чи на акумуляторах.
Зараз стало відчутно гірше — знеструмлення довші (нещодавно був повний блекаут у Дніпрі, який тривав близько доби, а в окремих районах і більше), морози сильніші, а будівля опалюється нерівномірно і тільки коли є електропостачання.
У деяких приміщеннях, зокрема офісній частині, зараз температура близько 3–6°. Ми навіть тимчасово командою переїхали в простір Експериментальної студії, де зазвичай проводимо виставки молодих митців та різні експериментальні формати, бо там тепліше і принаймні можна працювати.
Виставки зараз часто працюють по 2 години на день — коли є світло за графіком і це збігається з робочим часом центру. Бувають дні, коли ми їх взагалі не відкриваємо, бо наш графік повністю чи більшою мірою збігається з графіком знеструмлення.
Нещодавно перенесли концерт Re:Vision від Алли Загайкевич та Kvero Ensemble з січня на кінець лютого. Після канікул повернулися до роботи й зрозуміли, що зараз просто не зможемо його провести — у приміщенні дуже холодно, світла постійно немає, а генератор на таких низьких температурах може просто не завестися.
Тому зараз більше зосереджуємось на плануванні, стратегічній роботі, написанні грантових заявок. Сподіваємося, що незабаром можна буде повернутися до активнішого проведення подій. Намагаємось зберігати з командою оптимізм та чекаємо на весну :)
Національний художній музей України
Юлія Литвинець, директорка НХМУ
Музей працює для відвідувачів три дні на тиждень: п'ятниця, субота та неділя з 12:00 до 18:00 (каса — до 17:30). Світло у нас вимикають, як і в усіх, тому під час планових або екстрених вимкнень ми користуємось резервними станціями живлення.
Тепло в музей поступово повертається, але в експозиційних залах все ще прохолодно, тому ми пропонуємо нашим відвідувачам залишатись у верхньому одязі.
У музеї також додають, що відвідувачі йдуть, незважаючи на погодні умови. Там моніторять ситуацію та планують провести опитування, наскільки людям комфортно зараз у залах, щоб повернути заходи, які не передбачають пересування (лекції, перегляди кіно). Адже раніше їх переносили до тепліших часів.
Харківський історичний музей імені Сумцова
Ольга Сошнікова, директорка Харківського історичного музею
За рішенням Ради оборони Харківської області всі музеї обласного підпорядкування не приймають відвідувачів із 2023 року. Ми не працюємо офлайн взагалі.
Водночас ми дуже активні у соцмережах, працює наш сайт і ми тримаємо аудиторію завдяки тому, що працюємо з громадою. У сховищах Харкова, де дозволяють безпекові умови, ми проводимо лекторії, заходи вихідного дня. Виїжджаємо в обласні заклади освіти з музейними лекціями та показами виставок.
Зараз фокус нашої роботи спрямований на оцифрування. У нас багата колекція — понад 340 000 пам'яток музейного фонду України. До того ж ми методичний центр області, який займається евакуацією з усіх 32 музеїв Харківщини. Допомагаємо їм не тільки порадою, а й фізично. Наш колектив на це спрямований, знов-таки, за рішенням адміністрації.
Через побутові речі, наприклад вимкнення світла, опалення, музейна команда частково ходить на роботу, частково працює онлайн. Залежно від завдань.
Щодо опалення, у нас ледь теплі батареї. Воно таке, щоб зовсім не замерзло, бо предмети також вимагають певної температури. Через часті обстріли, окрім планових вимкнень світла, в нас ще часто й аварійні.
Але завдяки допомозі наших міжнародних партнерів, колег, влади ми повністю забезпечені необхідними альтернативними джерелами енергії. У нас є і генератори, у нас є станції — ми просто перемикаємось і продовжуємо роботу.
Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору"
Ольга Гончар, директорка музею "Територія терору"
У нас у Львові, так само як і по всій Україні, є знеструмлення. В офісі один графік, у музейному комплексі — інший. Але ми справляємося, продовжуємо працювати. У нас є генератори, є зарядні станції, є п'єци (кахельна піч для опалення — Ред.). Тому застосовуємо всі девайси і продовжуємо працювати в штатному режимі.
Січень у нас у музеї "Територія терору" почався досить активно. Ми вже провели подію з Радомиром Мокриком на тему культурної деколонізації. Потім було відкриття виставки спільно з "Карітас" про екоцид. Проводили спільні заходи з нашим сусідом — Палацом Хоткевича. Також готуємо заходи до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, різні онлайн-події. Тому хоч є холод, все завалило снігами, зі світлом проблеми, але продовжуємо працювати!
Також зараз до нас долучаються студенти-практиканти з різних вишів на музейну практику. Тому рух є, попри все!
Музей історії міста Києва
Вікторія Муха, генеральна директорка Музею історії міста Києва
Музей історії міста Києва — це найбільше у місті музейне об'єднання з 10 філій, що розташовані у різних районах столиці.
Зараз музей живе в стані щоденного моніторингу ситуації в усіх будівлях. Станом на 19 січня дві філії — Музей української діаспори та Музей окупації Києва — тимчасово зачинені для відвідувачів з технічних причин.
Інші філії працюють, у години вимкнень електроенергії ми стараємося забезпечувати освітлення виставкових зал альтернативними джерелами.
Як і все місто, Музей історії міста Києва тримається на людях — і тих, хто самовіддано працює, і тих, хто попри перебої з постачанням електроенергії, опалення, води, між тривогами та відбоями, після обстрілів і ночей без сну, йде до музею!
Ми дуже вдячні всім відвідувачам за розуміння та взаємопідтримку в ці часи. Щиро вдячні всім енергетикам і комунальникам за те, що роблять усе, що в їхніх силах!
Ескіз Пікассо, легендарні крила та доказ пластики. 5 експонатів виставки "Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва"
Львівська національна галерея мистецтв імені Возницького
Андрій Гулій, заступник генерального директора з господарських питань ЛНГМ ім. Б. Г. Возницького
Наша галерея — одна з найбільших музейних інституцій не тільки України, а й Східної Європи. У нас 18 структурних підрозділів у Львові та області, в яких зібрано більше ніж 68 тисяч музейних предметів державної частини музейного фонду України.
Зараз у нас для відвідування працює лише тільки Палац Потоцьких. Всі решта об'єктів теж приймають людей, але за попереднім записом. Тобто люди об'єднуються, телефонують, виходять працівники — і проводять їм екскурсії. Але це не пов'язано з опаленням, це тимчасова ситуація через затримку кошторисів від міністерства.
У нас багато об'єктів, які мають статус пам'яток національного чи місцевого значення. Вони опалюються різними способами. Наприклад, якщо ми говоримо про львівські об'єкти, вони опалюються з централізованої системи.
Є об'єкти, наприклад Олеський замок чи Золочівський замок, що мають свої котельні, опалюються газом. Підгорецький замок та П'ятничанська вежа мають виключно пічне опалення. У Жовківському замку дуальне використання джерел енергії: твердопаливний котел й електричне опалення. Тобто там вже можуть виникати питання.
У Львові й Львівській області теж є графіки погодинних знеструмлень, але ми вже за ці роки навчилися застосовувати допоміжне обладнання. У 2022–2023 роках від наших європейських партнерів отримали генератори, які розосередили по всіх наших об'єктах. Тож вони дають можливість, коли є вимкнення світла, фактично деякий час підтримувати необхідний температурний режим.
Звичайно, оцей початок року додав нам певні виклики. Наприклад, Жовківський замок, де достатньо велике крило обігрівається електронагрівальними приладами. Тут у нас виникають питання, але, на щастя, ми з тим справляємося.
Ситуація непроста, але ми вже до неї звикли.
Одеський національний художній музей
Катерина Кулай, директорка ОНХМ
У нас також вимикають воду, світло. Насправді я навіть не можу зорієнтуватися, чи за графіками, чи ні, тому що не завжди можна передбачити й не завжди відповідає тим графікам, які ДТЕК публікує.
А щодо опалення, то в музеї тепло через центральне опалення. За винятком певних залів, які через ті чи інші умови, наприклад кутове розташування у будівлі з боку моря, можуть бути більш холодні. Але в принципі 16–18° — середня температура в музеї, а там, де більш прохолодно, намагаємося додатково опалювати.
Чи то через обачність, чи через підвищену тривожність ще до повномасштабного вторгнення у 2020–2021 роках у музеї була проведена друга лінія електромережі. Це дозволяє нам, якщо є якісь пошкодження на першій лінії, перемикатись на другу. Але через близькість до порту, який дуже часто обстрілюють, у нас дуже часто обидві лінії не працюють.
На цей випадок у нас є великий генератор, який також був придбаний за бюджетні кошти, за кошти на розвиток ще у 2021 році. Він дає нам можливість працювати за графіком, забезпечуючи світло по всьому музею та в кабінетах адмінбудівлі.
Якщо немає світла в неробочі дні, у нас або є маленький генератор, або працює зарядна станція. Загалом у нас їх чотири, вони також дають змогу забезпечити сталу роботу.
Ми намагаємося постійно тримати руку на пульсі, реагувати на потреби. Наприклад, нещодавно у нас був повний блекаут. І ми минулого року й цього знову закуповували маленькі ліхтарики для всіх наших працівників, роздавали світловідбивні пояси, тому що на вулицях швидко темніє.
Щодо графіка роботи: ми до останнього трималися, хотіли тримати той самий графік — як літній, так і зимовий. Але на сьогодні ми скоротили кожний робочий день на одну годину.
Ще у нас в музеї облаштована одна зала, яку між собою ми називаємо "зонами підзарядки". Там є стільці, столи, зарядки, де люди можуть заряджати свої гаджети, грітись, відпочивати й просто перебувати. Вхід у цю залу є абсолютно безкоштовним. Там поряд ще є дитяча кімната облаштована, і якщо приходять батьки з дітьми, то один із батьків може заряджатись, працювати, а дитина може поруч гратись.
Як і раніше, у нас проводяться екскурсії містом чи по музею, спеціальні події на вихідні: зустрічі з митцями, лекції на різні теми, перегляд фільмів.
Насправді я зараз бачу таку тенденцію, що через вимкнення світла люди почали вже в Одесі (в Києві, я знаю, це вже раніше було) відволікатися відвідуванням театрів, кінотеатрів. І от для нас зараз завдання: як привернути увагу відвідувачів до музею, щоб вони не лякалися, що це складний контент, а щоб ішли як до місця, де зможуть відігрітись як внутрішньо, так і фізично.
Національний музей історії України в Другій світовій війні
колектив музею
Музей війни майже не змінив свого режиму роботи. Тобто ми відчинені для відвідувачів згідно з графіком роботи. Звичайно, у нас вимикають світло екстрено або ж за графіком стабілізаційних вимкнень, декілька днів було відсутнє опалення.
Ми маємо декілька корпусів і кожен обладнаний генератором. Виставковий центр та виставка бойової техніки й озброєння працюють без змін, головний корпус (під монументом) — у складніших умовах: немає змоги повністю забезпечити світлом, тому весь цей час ми під’єднували генератор для проведення заходів, а екскурсії проходять зі світлом ліхтариків.
Адміністративний корпус також обладнаний генератором, тому ми продовжуємо роботу. Найскладніше зараз — це проблеми з опаленням, тому для працівників введений більш гнучкий графік роботи.
З ускладненням погодних умов відвідувачів стало дещо менше, але не було такого дня, щоб взагалі ніхто не прийшов, а коли відбуваються музейні заходи, то аудиторія завжди є. Навіть в один із "найтемніших та найхолодніших днів" — 9 січня — у музеї було презентовано виставковий проєкт "Крізь морок. Світло пам'яті" про воєнні злочини російського агресора, скоєні під час окупації Харківщини. У цю ж п'ятницю відбувся захід пам'яті підполковника Дениса Сакуна, а 11 січня — зустріч із поетом та військовослужбовцем Федором Рудим.
Музей війни сьогодні не лише про історію, а й про сьогодення. Ми розповідаємо про російсько-українську війну, наших захисників у той час, коли оборонці України, незважаючи на погоду чи некомфортні умови, зі зброєю в руках в прямому сенсі виборюють наші життя, тому ми не можемо припинити працювати.
Харківський літмузей
Тетяна Пилипчук, директорка Харківського літмузею
У нашому музеї опалення не вимикали, тож у нас помірно тепло — працюємо без верхнього одягу. Електрика і вода теж є впродовж робочого дня. На ніч сигналізацію перемикаємо на автономне електроживлення.
Порівняно з колегами ми у кращих умовах. Але як буде сьогодні чи завтра — не знаю.
Наразі команда працює у приміщенні музею, але заходи проводимо на майданчиках партнерів, адже закінчуємо ремонт після прильоту в березні минулого року. Планували завершити його в грудні, але не встигли. Дуже хочемо повноцінно відкритися в березні.
Національний центр Олександра Довженка
Вадим Макаров, менеджер зв'язків з громадськістю "Довженко-Центру"
У Музеї "Довженко-Центру" немає постійної експозиції, наша діяльність організована таким чином, що по суботах ми пропонуємо почергово освітні або екскурсійні програми. На жаль, через погіршення ситуації з умовами на січень довелося їх скасувати.
Вплинуло це все й на повсякденну внутрішню роботу — в кабінетах температура переважно не підіймається вище 5° і частково ми перейшли на дистанційну працю.
Утім, не все можна перевести в такий формат. Скажімо, дуже ускладнилася робота Фільмофонду, який за держконтрактом приймає сучасні фільми, а також має працювати з плівкою — усе це під час регулярних вимкнень електроенергії та в холоді.
Що стосується "Сцени 6" (через відсутність опалення на "Сцені 6" "Дикий театр" переніс звідти низку вистав — Ред.), то вона здається у нас в оренду. Так, з опаленням там наразі такі самі проблеми, як і в усього приміщення. І можливостей це якось вирішити, на жаль, зараз немає.
