Бродівський район. Підкамінь овіяний безліччю легенд. Надто незвичайною є ця місцевість. Одна з легенд оповідає, що чорти вирішили знищити Почаївську лавру. Знайшли вони в Карпатах величезний камінь і полетіли з ним до лаври. А коли побачили під собою сяйво лаврських бань, прицілилися, скинули і, о диво!, камінь відкинуло вбік. Це Богородиця захистила святе місце. А під Чортовим каменем виникли селище Підкамінь і християнський монастир. Його походження теж овіяне легендами. За однією з них, монастир заснували ченці Києво-Печерської лаври в першій половині XIII ст.
За другою – тоді ж тут, у печерах, оселився отець Урбан із 12 ченцями. А третя легенда розповідає, що на Чортовому камені стояло язичницьке капище (звідси й давня назва гори під монастирем – Рожениця). Адже розміри каменя вражаючі: висота – 17 метрів, діаметр – 14! Певно, що в основі легенд лежать реальні події. Хіба що камінь із чортами не пов’язаний, а є залишком коралового рифу. Він з’явився тут сотні мільйонів років тому, коли над ним вирувало море. А монастир уперше згадується в документах 1464 р. Теперішній ансамбль монастиря-фортеці сформувався у XVII–XVIII ст. У центрі здіймається двоярусний Вознесенський костел. Його почали будувати 1612 р., а освятили 1695 р. 1708 р. до нього прибудовують вежу, барокове завершення якої виконав 1761 р. П. Гижицький. Її можна побачити навіть із Почаєва. Костел був прикрашений скульптурами різних майстрів XVIII ст. і фресковими розписами, що частково збереглися. До північного фасаду костелу прилягають келії, що утворюють два внутрішні двори. Сьогодні там розміщується лікарня для душевнохворих. У центрі західного двору є колодязь завглибшки понад 100 м! Його будівництво тривало 18 років і закінчилося 1708 р. На початку XVIII ст. монастир був оточений високим (4–6 м) кам’яним оборонним муром, що схожий на зірку. По його кутах височіли круглі вежі. Із південно-західної і північної сторін монастир прикривають бастіони, що мають підземний хід і схованки. Проектував цей оборонний комплекс Християн Дальке. Між південною оборонною вежею і брамою розташована дзвіниця з бійницями у фронтоні. Монастир славився чудотворною іконою Богоматері Сніжної, копії ікони з римської базиліки Святої Марії Маджіоре. Папа Бенедикт XIII 1725 р. надіслав для неї золоті корони, а врочиста коронація відбулася 1727 р. в оточенні 200 тисяч прочан. Тепер цей образ зберігається в костелі св. Войцеха у Вроцлаві. 1719 р. у дворі костелу була встановлена колона з по; лоченою статуєю Богоматері (ск. X. Шоберт). Навколо монастиря зведені каплиці у стилі бароко: св. Роха І цвинтарі, св. Тадеуша біля Чортового каменя і св. Параскее П’ятниці (1739–1741) поблис монастиря.
