До західних околиць м. Тростянець Сумської області прилягає досить великий лісовий масив урочища “Нескучне” Тростянецького держлісгоспу. В кварталах 5, 14, 15 та 16 цього урочища розташований Тростянецький парк- пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Нині на території Тростянецького лісопарку розмістились садиба Тростянецького держлісгоспу, Краснотростя- нецька лісова дослідна станція, районна лікарня.
Досить цікавий розподіл території лісопарку за функціональними категоріями земель. Вкрита лісовими угрупованнями площа парку досягає 190,9 га, серед яких лісові культури розміщені на площі в 31,3 га. Лісові розсадники (20,2 га) та прогалини з пустирями (1,6 га) займають 21,8 га. Незаліснена площа (43,3 га) на території парку розподілена так: штучні водоймища (ставки) — 18,4 га, дороги — 10,7 га, садиби — 5,9 га, орні землі - 4,6 га, пасовища — 2,7 га і болота — 1,0 га. Наводить на роздуми та обставина, що в такому унікальному куточку Сумщини наявні пасовища і деякі інші “несприйнятливі” для таких природних об’єктів категорії угідь. Мабуть, вирішення цих проблем — це справа майбутнього.
Тростянецький лісопарк закладено в 1809 р. на честь 100-річчя з дня перемоги над шведами у Полтавській битві. На той час Тро- стянецьким маєтком володіла Олександра Надаржинська — онука Тимофія Надаржинського, духовника Петра І. Вона вийшла заміж за князя, учасника Вітчизняної війни 1812 p., генерал-майора Олексія Корсакова. Не дивно, що така знана далеко за межами свого маєтку родина з Тростянця стала засновником ювілейного парку.
Долина річки Тростянець та її навколишні крутосхилі балки стали центром розбудови цієї природної скарбниці Сумського краю. Ці місця в ті далекі часи були покриті переважно дубовими лісами. “Свідками” минулих століть можна вважати велетні дуби-патріархи віком понад 300 років, які збереглися до наших днів на заповідній частині лісового урочища “Не- скучне”. Деякі з таких дубів-велетнів навіть називають “деревами-будинками”, адже з їх ділової деревини можна було б спорудити житловий будинок. Висота цих дубів досягає 30- 35 м., діаметр стовбура — півтора метра. Можливо, саме про них писала охтирчанка Н. Багата:
“Дуби Петровські ! По моїй землі
Вже 300 літ йдете ви на Полтаву,
Щоб доторкнутись до тієї слави... ”
Штучні водоймища долини доповнювали незрівняно гарні пейзажі довкілля. Навколо них висадили групами сосни та ялини, облаш- тували дорогу, проклали пішохідні доріжки. Тоді ж був збудований біля ставків із цегли “Грот Німф”.В глибині лісової хащі він мав вигляд куполоподібної споруди діаметром біля 10 м. Вхід до гроту обклали великими брилами вапняку, зовні споруду задернували. Потрапити до нього можна було лише по воді на човні. Неподалік перед гротом знаходилась галявина 1ЛЯ для розваг, на якій піснями та танцями артисти-кріпаки зустрічали поважних гостей власника маєтку. Ніби заглядаючи в глибину віків, ми милуюємось сьогодні барвами лісопаркових пейзажів.
Композиційним центром маєтку Корса- кових був оригінальний з витонченими архітектурними елементами двоповерховий палац в стилі модерн. Його розмістили на плакорній ділянці узлісся. Можна лише здогадуватись, яке захоплення гостей і відвідувачів маєтку викликав Тростянецький лісопарк вже в перші десятиріччя своєї історії. Дивовижні пейзажі, дзеркала ставків, архітектурно приємні забудови маєтку — все це гармонійно об’єднувалось в єдиний палацо-парковий ансамбль.
Після смерті в 1842 р. Олександри Корсакової Тростянецький маєток успадкувала друга донька Корсакових княжна Софія, яка була одружена з князем Василем Голіциним. Син Голіциних Олексій приятелював із студентом Петербургської консерваторії Петром Чайковським. В 1864 р. 24-річний студент Петро Чайковський провів літо в Тростянці в маєтку Го-ліциних. Тут він написав свій славетний симфонічний твір за мотивами драми О. Остров- ського "Гроза". Зараз важко стверджувати, на-скільки цей мальовничий та дивовижний куточок України надихнув в молоді роки великого російського композитора на творчість. Але ж відомо, що він після цього року ще не один раз відвідував Сумщину. Перебування у Трос-тянецькому лісопарку П.І. Чайковського зво-рушливо відгукнулось в віршах місцевого поета Л. Татаренка:
“Капнет в пруд с орешника росинка- звук тончайший солнечной струны. Музыка Чайковского и Глинки Из такой рождалась тишины”.
У 80-х роках минулого століття Тростяне-цький лісопарк відвідували поет Павло Грабовський та письменник Антон Чехов.
3 1881 р. протягом 36 років Тростянець- ким маєтком володів відомий на Сумщині цукрозаводчик барон Л. Кеніг. За часів його володіння маєтком лісопарк був значно упорядкований. В партерній частині лісопарку з’явились нові господарські споруди. Гарненький двоповерховий будинок, в якому розміщена сьогодні Краснотростянецька лісова дослідна станція та струнка майже столітня липова алея біля нього, збереглись з 1911 р.
В цей період історії лісопарку на його те-риторії починають створювати відомі лісоводам майже всього світу тростянецькі лісові культури. Наприклад, на схилах балки "Якубів яр” вражають своєю доцільністю та красою соснові культури, закладені в 1904 р. Шумить сьогодні повноцінний сосновий ліс висотою майже ЗО м. У складі місцевої флори з’явились нові види деревних порід: сосна австрійська і Веймутова, дуб північний, модрини європейська і сибірська. В 1913 р. професором Петербурзького лісового інституту М. Орловим узагальнюється досвід лісорозведення та заліснення еродованих схилів в тростянецьких лісах барона Л. Кеніга.
Після Жовтневої революції 1917 р. Трос-тянецький лісопарковий масив поступово пе-ретворюється в природну лабораторію науковців лісової справи. З 1923 р. тут починає працювати Краснотростянецька лісова дослідна станція як підрозділ Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. Висоцького (Харків). Співробітники дослідної станції в 1928 р. за-сновують в лісопарковому масиві дендропарк, флористичний склад якого постійно поповнювався все новими і новими видами. В середині поточного століття в дендропарку вже нараховувалось понад 120 нових для північно-східної України видів деревних та чагарникових порід.
Потрібно зазначити, що на базі Тростянецького лісопаркового масиву починали свою наукову діяльність відомі лісоводи: академіки А. Жуков, П. Погребняк, професори Д. Лавриненко, С. П’ятницький, талановиті науковці П. Фальковський, П. Ізюмський, П. Пастернак і багато інших.
У 1962 р. складовою частиною старого де-ндропарку стає новий дендрарій площею 6 га. На трикутних секторах нового дендрарію було висаджено понад 30 тис. саджанців, завезених сюди із багатьох дендропарків та ботанічних садів. Флора Тростянецького лісопаркового масиву збільшується до 250 видів і форм деревних і чагарникових порід із 33 родин голонасінних та квіткових рослин. Особливо багатою стає колекція розових (55 видів і форм) та бобових (20 видів і форм). Із колекції старого Тростянецького дендропарку випали дерева церцису, тюльпанного дерева. Не всі види збереглися і в новому дендрарії. Втрачені реліктовий гінкго дволопатевий, високо декоративна ліана гліцинія (вістерія китайська) тощо. Але жива колекція дерев та чагарників в лісопарку з часом збагачувалась, і сьогодні вона досить велика. Це представники 40 родин рослинного світу: соснові, кипарисові та тисові із голонасінних та 37 родин квіткових рослин.
Досить повно в живій колекції Тростя-нецького лісопарку представлені із голонасінних рослин модрини, сосни, ялиці та ялини. Кожен відвідувач може здивовано задивитись влітку на модрини європейську, даур- ську, сибірську, Сукачова, Чекановського, японську. Хто уважніше придивиться, перед тим розкривають потенційні можливості 17 кліматичних форм. Найбільш стійкі форми модрини в місцевих умовах можуть давати в лісових культурах до 700 м3 ділової деревини з кожного гектара. Чи не фантастика! В будь-яку пору року тільки байдужий може не звернути уваги на сосну австрійську, Банкса, Веймутову, звичайну, кедрову і кримську, або ялиці - бальзамічну, білу, кавказьку, македонську, одноколірну.
Повсюдно поширені в декоративному оформленні скверів і парків ялини. Ці красуні в Тростянецькому лісопарку також є окрасою з давніх давен. Біля ставків збереглись ялини. У окремих екземплярів стовбури мають майже метрову товщину, а по висоті вони дорівнюють дев’ятиповерховому будинку. Святково в колекції виглядають ялина європейська, Енгельмана, канадська. Та найгарнішим вбранням виділяється ялина колюча блакитної форми. Вона чарує весною і літом, в осінню пору і взимку.
Значно ширше в Тростянецькому лісопарку представлені квіткові дерева, кущі та ліани. Велику увагу привертають дуби великоплідний, Висоцького, звичайний, каштанолистий, північний. Провідне місце за попитом в озелененні та лісорозведенні серед них займає дуб червоний. Його жолуді та саджанці швидко розлітаються не лише по Україні, але й по країнах співдружності. Тростянецькі дубки можна зустріти в скверах і парках Москви, вони добре себе почувають навіть на Памірі.
Величні в колекції лісопарку ясени: зви-чайний, зелений, пенсільванський. Різноманітні та декоративні клен ясенолистий (форма строката), гостролистий (форма кулевидна), явір. Розкішні за габітусом крони горіхи — грецький, Зібольда, сірий, чорний. Стрункі і декоративно привабливі тополя біла, пірамідальна, чорна, осика. Вражають горобини: звичайна плакучої форми, дуболиста, круглолиста, берека. Милують око своїми квітами гіркокаштан звичайний, червоний. Запашні квіти у бархату амурського, софори японської. Перелік величності живої дендрологічної колекції в Тростянецькому лісопарку здається нескінченним... Фахівцям, які добре її знають, зрозуміло, що загальну кількість таксонів дерев, кущів та ліан потрібно уточнити.
Ліси на території Тростянецького лісопарку сформовані переважно насадженнями дуба (104,8 га) майже стиглого віку, сосни (13,2 га), ялини (5,4 га), липи (0,9 га), вільхи (0,9 га) і бархату (0,1 га). Найстаріші в лісопарку угруповання формації ясена (64,7 га), а наймолодші — клена (0,9 га). Слід відзначити, що навіть в роки лихоліть лісове ландшафтне різноманіття Тростянецького лісопарку не зазнало значної трансформації. В тутешніх лісах водиться дичина. В них нерідко можна зустріти лося, косулю, дикого кабана, лисицю, білку, куницю... Чарівну мелодію створюють безліч пташок...
Поет В. Шелестюк знайомство з цією природною скарбницею Лівобережної України пропонує починати вранці і тільки навесні:
“Побывайте в “Нескучном " весной.
Не жалейте последние сны:
До чего интересно взглянуть,
Как по узким тропинкам лесным
К водопою косули идут ”.
Гордістю Тростянецького лісопаркового масиву є географічні культури дуба, ясена, модрини і сосни, а також маточна плантація горіхів, вирощена співробітниками Краснотростянецької лісової дослідної станції із насіння, зібраного в різних природних зонах колишнього Радянського Союзу. На їх основі ведуться значні дослідницько-селекційні роботи, про які знають не лише в Україні, але й далеко за її межами. Сюди приїзджають фахівці із багатьох країн Співдружності, Західної Європи.
З роками Тростянецький лісопарковий масив перетворився в унікальну насіннєву базу Лівобережної України. Сьогодні дендрологічна колекція лісопарку може задовольняти як потреби в насінні дослідницьких колективів, так і запити по озелененню та лісорозведенню.
На берегах голубих ставків, чи на тихих сонячних полянах Тростянецького лісопаркового масиву можна зустріти поета і художника, вченого і студента, туриста і відпочиваючого... Завітайте в лісопарк, до нього 60 км на південний схід від Сум.
