Вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybila Vieill.) — зовні дуже нагадує весняного вівчарика, від якого відрізняється лише чорними ногами (а у весняного вівчарика вони бурувато-жовті). Проте в по­льових умовах цією ознакою користуватися практично неможливо.

Зате легко і від­разу можна впізнати вівчари­ка-ковалика по його специ­фічній пісні, яка завжди доно­ситься з верхівки ялини або іншого дерева. Вона являє собою рівномірне повторення коротких, чітких дзвінких складів, що злегка модулю­ються по висоті: «тснь-тінь- тянь-тюнь-тєнь-тінь-тінь...» Іноді це «тєнькання» триває досить довго і час від часу пе­реривається тихою треллю «тр...тр...тр...».

Оселяється у вологих, глухих ділянках лісу (переважно хвойного і мішаного), біля води, в місцях з доб­ре розвиненим чагарниковим підліском, по лісових балках і заплавах річок; часто трима­ється на старих, що зароста­ють, порубах.

В Україні — гніз­довий птах Полісся, Карпат і Лісостепу,- пролітний на всій території країни. Поде­куди досить численний (По­ділля).


    фейсбук