Шпак (Sturnus vulgaris L.) — загальновідомий сусід людини. Навесні і влітку майже весь чорний з металічним фіолетовим або зеленуватим блиском, дзьоб світлий (здалека нагадує чорного дрозда, але відрізняється від останнього коротшим хвостом і металічно-блискучим оперенням). Восени добре видно світлу, майже білу плямистість,- дзьоб темний. Молоді птахи буруваті.
Політ сильний і стрімкий. Прямуючи до дерева, часто за кілька метрів птах перестає махати крильми і продовжує летіти планеруючим польотом. При цьому добре видно короткі трикутні крила.
їжу звичайно шукає на землі, пересуваючись кроками (а не стрибками).
В кінці літа збирається в численш зграї, які мандрують по відкритих місцях.
Оселяється в парках і садах, особливо охоче поблизу лісових річок, а також у населених пунктах у шпаківнях.
Голос дзвінкий і дуже характерний. Пісня голосна і різноманітна завдяки безлічі запозичених чужих звуків,- зокрема, часто чути тьохкання й лящання, чим нагадує спів соловейка або співочого дрозда.
В Україні — літній гніздовий птах на всій території; в багатьох областях, переважно південних і східних, зимує (Кримська, Херсонська, Миколаївська, Одеська. Кіровоградська, Запорізька, Дніпропетровська, Черкаська, Вінницька, Київська, Харківська, Сумська), тримаючись в населених пунктах біля госпдворів і ферм, на смітниках тощо.
