ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Бігачі Менського району. Збудована в 1787 у формах класицизму. Мурована, квадратна у плані, однобанна, частина конструкцій – дерев’яна. Входи прикрашено чотириколонними портиками тосканського ордера з трикутними фронтонами. Сполучалася відкритою галереєю з дзвіницею, яка не збереглася;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Грабові Ріпкинського району. Споруджена 1896–1897 місцквими теслями. Проект розроблено 1895 архітектором О. Михайловим з використанням типових проектів парафіяльних церков (подібна до збудованої 1887–1888 Михайлівської церкви у селі Буянках Ріпкинського району). Первісно була хрещата, п’ятидільна, з гранчастою апсидою, двома ризницями обабіч неї і двох’ярусною дзвіницею на західному фасаді. Над середхрестям за допомогою плоских трикутних парусів і зрізаної чотиригранної піраміди поставлено восьмерик з банею, увінчаною ліхтариком (не збереглися, з 1930-х pp. має двосхилий дах). Зразок раціоналістичного напрямку дерев’яної культової архітектури періоду історизму;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА ус. Кіровому Новгород-Сіверського району. Споруджена 1772–1774 за зразком Вознесенської церкви у селищі міського типу Коропі. За типом – тетраконх. До центрального кубічного об’єму, увінчаного банею, прилягають чотири екседри, що досягають половини його висоти. Фасади завершуються трикутними фронтонами. Збереглася до нашого часу без перебудов;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селищі міського типу Коропі. Збудована 1716. Дерев’яна, дев’ятизрубна, п’ятиверха. Хрещатий план виявляли чотири гранчасті зруби стін рукавів, між якими вбудовано низькі зруби (гранчасті з Сходу і квадратні з Заходу).Урочисті фасади прикрашали різьблені карнизи, що завершували зруби стін і восьмериків. Мала двозаломний верх, увінчаний шоломоподібною главкою на ліхтарі. Не збереглася;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у місті Ніжині. Збудована 1727–1733 в стилі барокко на місці дерев’яної. Хрестоподібна у плані, подовжена по осі Захід-Схід. З Заходу – притвор з дзвіницею, на першому ярусі якої – головний вхід. Мурована, однонефна, однобанна, безстовпна. Після значних перебудов у 30-х pp. 19 ст. здобула риси класицизму. У18 ст. при церкві діяв шпиталь. Збереглися олійні розписи 19 ст., зроблені поверх попередніх. Разом з Всіхсвятською грецькою церквою і Михайлівською церквою утворює єдиний історико-архітектурний комплекс 18 ст.
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Нових Млинах Борзнянського району. Споруджена 1800. Мурована, за типом –рідкісний, на Чернігівщині, приклад класичного тетраконха, тобто без виявленого в зовнішніх формах об’єму четверика. Вінчає споруду широкий восьмерик з півсферичною банеюіглухим ліхтариком. Ризниці й тамбури прибудовано у середині 19ст.;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Новому Білоусі Чернігівського району. Побудована у 1-й половині 18 ст. Дерев’яна, одноверха, тридільна, з прямокутним бабинцем, центральною дільницею і гранчастим вівтарем. Зберігся різьблений з липи іконостас 18 ст. На початку 19 ст. з Заходу прибудували ганок, обабіч вівтаря – зрубики паламарні й ризниці, з південного і півночного боку центральної дільниці – притвори з чотири колонними портиками. Поруч міститься дерев’яна, прямокутна у плані, двох’ярусна дзвіниця, вкрита наметом;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у місті Носівці. Збудована 1765 на замовлення М. Я. Лукашевича артіллю ніжинських майстрів. Добудована 1811. Мурована, за типом – класичний тетраконх. Зовні об’єм центр, дільниці нічим не виявлено. Кути, де з’єднуються екседри, підкреслено спареними колонами (відгомін палацової архітектури доби барокко). Первісно завершувалася півсферичним куполом з ліхтариком (не збереглася).
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Пакуль Чернігівського району. Збудована 1710 на кошти Києво-Печерської лаври, про що свідчив різьблений напис на вхідних західних дверях. Одна з найкращих пам’яток Дерев’яної монументальної архітектури Чернігівщини. П’ятидільна, з паламарнею і ризницею, що рублені одночасно з церквою, впритул до боків вівтаря та східних граней бокових рукавів. У первісному вигляді мала опасання. Увінчана п’ятьма тісно згрупованими верхами, зовнішня форма яких змінена внаслідок численних ремонтів. Високі стіни з нахилом всередину і тризаломний верх, утворений повторенням елементів зрізаної піраміди га восьмерика, що поступово зменшувалися, створювали ілюзію великої висоти. Інтер’єр було оздоблено соковитим різьбленням. Не збереглася;
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Степанівні Менського району. Збудована 1767–1769. Дерев’яна, тризрубна, триверха. Центр, дільницю вінчає двозаломний верх. Квадратний бабинець і гранчастий вівтар вкриті наметами з глухими ліхтариками. В 1881 довходів прибудовано ганки з портиками й трикутними фронтонами, з заходу – дзвіницю. Збереглися також олійні розписи 19 ст. та іконостас.
