Комплекс Покровського собору розміще ний на узгір'ї центральної частини міста і є його містобудівною домінантою.Соборта дзвіниця будуватисьу 1822-1836 pp. за проектом, здогадно, архітектора Г. Торічеллі. У 1848 р. споруджено притвор, який об'єднує ці будівлі. Пізніше обабіч дзвіниці збудовано колонаду. У 1912-1914 pp. художник І. Піскарьов розмалював інтер'єри.Основний об'єм собору, спорудженого у формах ампіру, - прямокутний у плані, з півкруглою апсидою зі сходу, увінчаний сферичною банею па циліндричному підбаннику. Бічні входи слабковиділених у плані рукавів хреста акцентовані чотириколонними портиками тосканського ордера з трикутними фронтонами. Головний вхід виділений ідентичним портиком на дві колони на західному фасаді дзвіниці, об'єднаної з основним об'ємом невисоким звуженим притвором.Дзвіниця - квадратна в плані, триярусна. Верхній ярус має вигляд колонної ротонди іонічного ордера, увінчаної сферичною банею зі шпилем. Обабіч дзвіниці симетрично розташовані підковоподібні в плані відкриті колонади тосканського ордера на низькому ступінчастому стилобаті.Апсида храму перекрита конхою, притвор має плоску стелю, інші частини перекриті коробовими та хрещатими склепіннями. Стіни муровані з блоків вапняку, потиньковані.Головним мотивом членувань фасадів є прямокутні прорізи вікон. Стіни у верхній частині основного об'єму завершені високим аттиком. Чіткість і класицистичну пропорційність будівлі підкреслює гармонійний контраст стіп з наповненими світлотіньовою грою портиками та, особливо, з ритмом струнких колонад, увінчаних повним антаблементом з виразним тригліфо-метоиним фризом. Силует собору, який домінує в забудові, сформований різновисокими дзвіницею, притвором і масивною основною частиною.В інтер'єрі привертають увагу орнаментально-сюжетні малювання у стилі модерні іособливої виразності й колористичної гармонії вони набувають в оздобленні середохрестя. Храм є однією з найзначніших церковних споруд Півдня України.

О. І. Тищенко

 


    фейсбук