ПИРОГИ – село Глобинського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Бориси та Яроші. Розташоване на річці Кагамлик (притока Дніпра, тепер впадає в Дпіпродзержинське водосховище), на автошляху Кременчук–Хорол, за 9 км від райцентру. 981 житель (1990).
Село існувало вже в 17 ст. За даними перепису 1726 тут було 42 двори монастирських селян, що належали ігумену київського Пустинно-Миколаївського монастиря Радиловичу. 1745 збудовано дерев’яну Георгіївську церкву. З 2-ї половини 17 ст. до 1781 село входило до складу Городиської сотні Миргородського полку. 179 дворів (1781). У 1781 село віднесено до Городиського повіту Київського, з 1789 – до Градизького повіту Катеринослав, намісництва. З 1796 село увійшло до складу Кременчуцького повіту Малоросійської (з 1802 – Полтавської) губернії. У 1787 – 644 жителя чоловічої статі. У 1-й половині 19 ст. тут існувало училище відомства Полтавської палати державних маетностей, де в 1847 навчалося 24 учні. 1857 збудовано нову дерев’яну на мурованому фундаменті Георгіївську церкву з дзвіницею, при якій були бібліотека та церковнопарафіяльна школа. За переписом 1859 у селі – 149 дворів, 1296 жителів, відбувався один ярмарок на рік. У 1863 – 154 двори, винокурний завод. Після скасування кріпосного права село стає волосним центром. 1877 відкрито зразкове двокласне училище. На час перепису 1900 у селі було 2 громади (козацька та казенних селян), всього налічувалося (з хуторами) 219 дворів, 1586 жителів. У 1910 – 281 двір, 1754 жителя. 1910 засновано Пирогівське міське початкове училище, на базі якого 1913 створено Пирогівське вище початкове училище.
