Село (1.3 тис. жителів) Житомирського району, розташоване на схилах долини р. Гуйва. У Ліщині, за документами відомому з 1566 р., збереглося дві різнопланові архітектурні пам’ятки початку XIX ст. Вони розташовані на двох найвищих пагорбах лівого берега Гуйви, розділених глибоким яром.
Одноповерховий садибний будинок, зведений у традиційному стилі класицизму, дає уяву про маєток середньої руки української глибинки. У ньому вже багато років міститься місцева середня школа. За яром, над крутим схилом долини річки розташований по-сільському затишний, дбайливо прикритий віковими липами, Троїцький костел, зведений в 1805 р. Його будівництво закінчилося через десять років після входження цих місць до складу Російської імперії, коли католицька церква втрачала беззастережний пріоритет у цій частині України. Тому, як стверджують старожили Ліщина, Троїцький храм з моменту його будівництва використовувався винятково як православний. Це один з яскравих прикладів міжконфесійної трансформації культової споруди, досить широко розповсюдженої в країні впродовж XV—XX ст.
