Невелике курортне село (382 жителі) Алуштинської міськради, розташоване на березі Чорного моря. Майже всі його визначні пам’ятки пов’язані з мисом Плака (по-грецькому — “Плоский камінь”), що на північному сході замикає Партенітську бухту. Він являє собою подібний до Аюдагу (але значно менших розмірів — висотою до 40 м, площею 200 х 300 м) лаколіт, що складається з магматичних порід (віком 170 млн. років), які вийшли на поверхню. З боку Партеніта обриси мису віддалено нагадують голову пугача, завдяки чому з’явилася його друга назва — скеля Сова. Біля узбережжя мису Плака в морі розсипана група ледь виступаючих над водою вулканічних острівців. У балці, схованій від моря масивною скелею, на площі 23 га розкинувся затишний парк, розбитий в XIX ст., з екзотичною і різноманітною (250 видів дерев і чагарників) рослинністю. Яскравою червоною плямою на тлі крон вічнозелених дерев вирізняється дах вигадливого мисливського замку, що видається іграшковим. Це палац князів Гагаріних, побудований у 1900 р. і з часів радянської влади використовуваний як корпус санаторію “Утьос”. Друга, ще більш стара санаторна будівля (1866 р.), розташована по сусідству. Це виконаний в популярному колись на кримському узбережжі мавританському стилі будинок Раєвських “Карасан”. Вважається, що цю назву, яку нині носить сусідній санаторій, привіз із Персії М. Раєвський, що побував у провінції Хорасан. Нещодавно біля вершини мису Плака, де за легендою знаходилося селище Лампас (що по-грецькому означає “світильник”), з’явилася православна церква-каплиця.

 


    фейсбук