ДІДІВЦІ
ДІДІВЦІ - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані с. Єгорівки тас. Минжосівки. Розташ. на берегах р. Килишівки (правої прит. р. Удию), за 4 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 239 дворів, 556 ж. (2000).Вперше згадуються 1629.Входили до Полкової, а з 1757 - до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). У 1666 - 17 госп. селян, з них 9 «орали на4-х волах», 8 -"на 2-х волах"; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1690 гетьман І. Мазепа надав Д. полковому сотнику Остапу Маценку. Після його смерті гетьман І. Скоропадський залишив Д. удові Єфимії Остапівні і сину Антону Маценку. За останнім Д. значилися 1737, коли він був другим полковим хорунжим, у 1737 - 11 госп. селян, 16 госп. козаків (4 виборних, 12 підпомічників), 4 госп. козачих підсусідків. 1753 селянське населення належало 7 власникам, з яких прилуц. протопопу М. Лисаневичу - 7 госп. та удові Антона Маценка - 3 двори. У 1780 - 19 дворів (27 хат) і 9 бдв. хат селян, 15 дворів (35 хат) козаків. 1797 наліч. 208 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев, ц-ва Параскеви, споруджена 1750 (перша ц-ва збудована до 1666). Скуповувати селянські двори в Д. у др. пол. 18 ст. почав б.т. Петро Якимович Горленко; 1780 йому належало6душ чол. статі, 1782 - вже 28 душ чол. статі. Його онук Єгop Іванович Горленко у 1840-х pp. володів 27 душами чол. статі селян. Поміщиками Д. були також Киселі. 1861 за Марком Дмитровичем Киселем у Д. і хут. Киселівщині значилося 39 душ селян та 5 дворових людей. Останнім власником дідівської садиби був Олександр Маркович Кисіль, якому 1885, після смерті батька, мати передала її в спадок. 1859 - 73 двори, 565 ж. Згідно з реформою 1861 в Д. створено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян (1861-66), якому підпорядковано 4 сільс. громади (518 ревіз. душ). Козаки Д. підлягали Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Д. 1867 увійшли до Прилуцької вол. 3-го стану. 1886 - 60 дворів селян-власників, які входили до 4-х сільс. громад (Капністівська, Кисілівська, Савченківська, Тернавська 1-ша), 1 двір державних селян, 35 дворів козаків, 7 дворів міщан та ін., 106 хат, 562 ж.; діяли: нова дерев, ц-ва (1839), при ній школа грамоти, шинок, вітряк. 1910 - 167 госп.,зних козаків - 62, селян - 90, ін. непривілейованих - 13, привілейованих -2,наліч. 904 ж., у т.ч. 12 теслярів, 8 кравців, 1 швець, 16 мережниць, 5 столярів, 2 ковалі, 10 ткачів, 59 поденників, 18 займалися інтелігентними та 116 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1334 дес. придатної землі. В селі – дерев. ц-ва Параскеви (згоріла 8.10.1920), змішана церковнопарафіяльна школа, земське початкове училище (1906) з майстернями, де навчалися столярній справі і плетінню мережив 51 хлопч. та 40 дівчат (О. М. Кисіль 1905 подарував десятину землі під це училище). У 1923-30 pp. Д. - центр сільради. 1925 - 229 дворів, 1025 ж.; 1930 - 238 дворів, 1115 ж. 1945 - 207 дворів, 708 ж.; працювали механічний млин, кузня, теслярська майстерня. 1961 вД. серед шк. навчалося 249 учнів (33 працівники). До 1951 в Д. була с.-г. артіль, яка об'єднувала 247 дворів (403 чол. працездатних), мала 1222,9 га землі (655 га орної), коней - 52, в.р.х. - 145 голів. У тому ж році колгоспи ім. Будьонного (Манжосівка), «9 січня» (Дідівці) та «Новий шлях» (Єгорівка) об'єднані в один колгосп ім. Будьонного, в якому наліч. 498 дворів (725 чол. працездатних), 2773 га землі, (1767 га орної), в.р.х. - 358, коней - 125. 1957 колгосп отримав назву «9 січня», а з березня 1983 - «Росія» (з 3.12.92 - пайгосп «Росія»), 1970 в колгоспі ім. «9 січня» наліч. 7 автомашин, 1 1 тракторів, З комбайни, а також в.р.х. - 815, свиней - 857, овець - 308. 1971 227 дворів, 668 ж. 1990 в колгоспі «Росія» наліч. 31 автомашина, 32 трактори, 9 комбайнів, а також в.р.х. - 1667 голів, свиней - 19, коней-58. У 1996 в Д. містилася центр, садиба пайгоспу «Росія» з тваринницьким комплексом на 600 голів, наліч. 29 автомашин, 29 тракторів, 5 комбайнів, а також в.р.х. - 1224, коней - 27. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Село електрифіковане (1961), радіофіковане, газифіковане (1990). Встановлено (1965, 1976) надгробки на двох братських могилах воїнів, що загинули під час оборони 1941 і визволення 1943 села, а також пам'ятник на честь воїнів-односельців, загиблих (64 чол.) на фронтахВ.В. війни. Уродженцем Д. є професор Варшавського університету Василь Никиф. Александренко. 1987 село з'єднане дорогою місц. значення з тверд, покриттям з автодорогою Прилуки - автотраса Київ-Суми (1,5 км).
