ЛАПИНЦІ
ЛАПИНЦІ (Чернявщина) - село Прилуцького р-ну, включене 1936 у межі м. Прилук. Розташ. на лів. березі р. Удаю, на шляху Прилуки-Ічня (сучас. вул. Густинська, частина вул. Боброва, вул. Замістянська з провулками). Вперше згадуються 1663. Входили до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923) і Чернігів. обл. (з 1932). Поселені полковником Дмитром Чернявським, звідки і первісна назва нас. пункту. Пізніше Л. володів його син - полковий осавул Григор. Дмитр. Чернявський. У 1710-30 pp. в Л. у своїй садибі жила Марія Захарівна Горленко (Голуб) - дружина кол. прилуцького полковника Дмитра Горленка, який у 1715-1731 перебував на засланні в Москві. Окремо від Прилук населення Л. показане лише в др. пол. 18 ст. 1780 тут було 3 двори (З хати) козаків, 55 дворів (64 хати) селян (з них «коронних» 17 дворів (17 хат)) і 9 дворів (15 хат) підсусідків полковника Анд. Анд. Горленка. Син його, надв. ради. Гр. Андр. Горленко, мав тут 1782 28 душ підсусідків. Він жив уЛ. і 1784 побудував дерев. домову Благовіщенську ц-ву, яка 1805 згоріла і не відновлювалася (у відомості 1797 і на карті Прилуцького пов. Малоросійської губ. Л. показані як село, що мало ц-ву). 1797 в Л. наліч. 185 душ чол. статі податкового населення. 1810 в селі - 190 душ чол. статі, з них: дворян 4, козаків 16, ратушних селян 1, поміщицьких селян 169. На початку 19 ст. власниками селян був П. Г. Горленко, Білецькі-Носенки, зокрема, укр. письменник і педагог Павло Павлович, який тут і жив. 1835 він був власником 24-х кріпаків. Мешканці Л. були приписані до парафії Миколаївської ц-ви с. Сорочинців. 1859 - 29 дворів, 482 ж. 1910 (разом з х. Литвинівщина) - 160 госп., з них козаків-16, селян - 99, ін. непривілейованих - 37, привілейованих-8, наліч. 827 ж.,ут.ч. 15 теслярів, 20 кравців, 10 шевців, 8 столярів,12ковалів, 2 слюсари, 16 візників, 42 поденники, 12 займалися інтелігентними та97- ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 493 дес. придатної землі. Крім названих, землевласниками також були поміщиця Волощенкова та Кочубеї, які тут жили. У 1923-36 pp. Л. - центр сільради. Тут же містився Сорочинсько-Лапинський приміський колгосп «Червоний махорочник». 1925 (разом з х. Литвинівщина)- 220 дворів, 883 ж.; 1930 - 209 дворів, 815 ж. 26 червня 1936 постановою Президії ЦВК УРСР Лапинська сільрада розформована і всі нас. пункти передані до м. Прилук.
