ЩУРІВКА
ЩУРІВКА - село Ічнянського р-ну, центр сільради. Розташ. на р. Сможі (лівій прит. р. Удаю), за 18 км від райцентру та залізничн. ст. Ічня. 119 дворів, 230 ж. (1996). Вперше згадується 1692. Входила до Іваницької сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Іваницького р-ну Прилуцького округу (1923-30). Вільне військове село, «до ратуші Іваницької прислушаюче». 1692 прилуцький полковник Дм. Горленко надав його «значному товаришу військовому» Івану Носу; 1695 Щ. була підтверджена йому ж (уже на посаді полкового судді) універсалом гетьманаІ.Мазепи. Після смерті полковника І. Носа (1715) онук його полковий хорунжий Петро Іванович Білецький 1720 добився універсалу І. Скоропадського на Щ., яку він одержав на уряд. Село залишалося за ним і коли він став (1724) сотником Полкової сотні. Після смерті П. І. Білецького (1734) такі ж універсали випросили його сини - полк. осавул Никифор та війс. т. Георгій (майбутній сотник). На думку О. Лазаревського, і батько, і сини одержали універсали обманом. 1740 було 25 дворів (29 хат) селян, 16 дворів козаків, 3 двори (З хати) «мельників» б.т. Троцького. Удова Степана (сина полковника І. Носа) Марія 1747 відсудила від Білецьких Щ. (51 душа чол. статі селян). Сини Степана Ів. Носа померли бездітними й Щ. перейшла до онуки полковника - Марії Степанівни, яка була одружена з б.т. М. К. Троцьким; роду Троцьких село потім і перейшло. 1780 наліч.37 дворів (49 хат) селян, 2 двори (4 хати) підсусідків, 35 дворів (61 хата) козаків. 1797 наліч. 304 душі чол. статі податкового населення. Діяла дерев. Миколаївська ц-ва (перша ц-ва збудована між 1725та1730). 1859-63 двори, 788 ж. У 1861-66 pp. козаки Щ. підпорядковані утвореним згідно з реформою 1861 Ольшанському Волосному правлінню відомства Палати державного майна, а селяни - Іваницькому Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей Щ. 1867 увійшла до нової Іваницької вол. 1-го стану. 1886 - 115 дворів козаків, 4 двори селян державних, 33 двори селян-власників, 6 дворів міщан та ін., 167 хат, 855 ж.; діяли: нова дерев. ц-ва (1867), школа грамоти, шинок, водяний млин, 10 вітряків. 1910 - 195 госп., з них козаків - 142, селян - 37, євреїв - 2, ін. непривілейованих - 5, привілейованих - 9, наліч. 1086 ж., ут.ч. 8 теслярів, 11 кравців,2шевці, 4 столяри, 4 ковалі, 1 слюсар, 14 ткачів, 27 поденників, 5 займалися інтелігентними та 68 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 1568 дес. придатної землі. Замість школи грамоти діяла змішана церковнопарафіяльна школа. У 1923-ЗО pp. Щ. - центр сільради. 1925 - 253 двори, 1145 ж.; 1930 - 271 двір, 1201 ж.
