Печера Вертеба - карстова печера, геологічна й археологічна пам’ятка загальнодержавного значення. Розташована на лівому березі річки Серет за 2 кілометри на північний захід від села Більче-Золоте (Борщівський район, Тернопільська область).

Оголошена об’єктом природно-заповідного фонду в 1971 році.

Вертеба - одна з найбільших печер у Європі, довжина її підземних ходів становить 7820 м.

Складається з широких галерей, розділених вузькими перемичками. Стінки гладкі й темні, більшість ходів заповнена мулом; на склепіннях - карбонатні натічні утворення у вигляді кірок, рідше - невеликих сталактитів (“бочки”, аномальної будови сталагміти, “місячне молоко”).

Середньорічна температура у печері становить 9-10°, вологість - 92-100%.

Печеру виявили 1708, згодом вхід засипали. 1820 його знову відкрили і проникли в печеру.

Знайдені у Вертебі археологічні матеріали зберігаються у музеях Борщева, Варшави, Відня, Кракова, Львова, Тернополя.

Результати попередніх і сучасних розкопок свідчать про функціональне призначення печери: багато людей перебувало в ній протягом нетривалого часу в критичних ситуаціях, у період зовнішньої небезпеки.

Перше археологічне обстеження Вертеби зробили 1876 А. Кіркор і С. Козібродський. 1890 проводили дослідження Г. Оссовський і Л. Сапєга; вони виявили сліди перебування давніх людей, крем’яні знаряддя праці, залишки посуду, мідні речі тощо. 1898-1907 археол. розкопки продовжив В. Деметрикевич, влітку 1914 - Я. Чекановський і Я. Пастернак. Було знайдено речі трипільської культури, посуд лінійно-стрічкової кераміки, нові матеріали енеолітної доби. Через наукову вартість археологічних знахідок В. отримала тоді назву “Наддністрянська Помпея”. 1928 цінний археологічний та антропологічний матеріал, зокрема трипільської культури, виявив у печері О. Кандиба-Ольжич. 1956 розкопки у В. здійснив І. Свєшніков. 1963-67 група тернопільських спелеологів під керівництвом В. Радзієвського виконала топографічну зйомку підземного лабіринту.

Від 1995 печеру комплексно обстежує археологічна експедиція Борщівського краєзнавчого музею.


    фейсбук