Falco peregrinus Tunstall, 1771
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Соколові (Falconidae). Один з 37-ми видів роду; один з 8-ми видів у фауні України (представлений підвидами: сокіл-сапсан звичайний — F. p. peregrinus, сокіл-сапсан кавказький — F. p. brookei і сокіл-сапсан тундровий — F. p. calidus).
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Заселяє майже усі материки і о-ви світу. Відсутній на більшій частині Пд. Америки та в Антарктиді. В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид, у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського п-ова — кавказький підвид, під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид.
Чисельність і причини її зміни
В Україні гніздиться біля 120-130 пар, з яких 100-110 пар в Криму. В останні десятиріччя помітно зростає кримська популяція. В Європі гніздиться 12-25 тис. пар. Зменшення чисельності у 1950-60 рр. було обумовлено застосуванням ДДТ як сильнодіючого інсектициду і узаконеним нищенням хижих птахів людиною. Сучасне зростання, можливо, повязане з забороною застосування ДДТ і відстрілу хижаків.
Особливості біології та наукове значення
Під час міграцій трапляється по усій Украйні. Частина гніздових птахів, можливо, осілі. Тримається старих лісів у заплавах річок, на поодиноких скелях серед гірських лісів, вапнякових та глинистих урвищах морських узбережь. Гніздиться поблизу відкритих просторів, де полює, іноді — у великих містах на високих будівлях. На гніздових ділянках з'являються наприкінці лютого — в березні. Яйця відкладає на виступах скель, іноді в гнізда круків, розташованих на скельних або вапнякових урвищах. У кладці 2-4 яйця. Насиджує самка, 30-33 доби. Пташенята вилуплюються у квітні-травні, залишають гніздо через 35-40 діб. Статевозрілими стають на 3 році життя. Живиться птахами середніх роз-мірів (кулики, голуби, шпаки), яких здобуває в основному в польоті.
Морфологічні ознаки
Маса самця — до 600-800, самки — до 1000-1200 г, довжина тіла — 390-500 мм, розмах крил — 950-1150 мм. Дорослий птах зверху сизувато-сірий, голова і шия темніші; від кута рота донизу йдуть чорні «вуса»; нижня частина вохристо-біла з темними поперечними смугами на грудях і череві; дзьоб сірий, восковиця і ноги жовті, очі темно-коричневі. Молодий птах зверху бурий зі світлою строкатістю; низ вохристий, з темно-бурим поздовжним рисунком, восковиця сірувато-блакитна, ноги світло-жовті.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється в Карпатському, Кримському, Карадазькому ПЗ, Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику та ПЗ «Мис Мартьян». Включено до ЧКУ (1994), Конвенції QTES (Додаток І), Бернської (Додаток ІІ) і Боннської (Додаток ІІ) конвенцій.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Розмножується в США, країнах Європи, Росії. В Україні в неволі не розмножується.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Прокопенко, 1994; Прокопенко, Грінченко, 1996; Кучеренко, Костин, 2003; Милобог, Прокопенко, Ветров, 2008; Vetrov, Prokopenko, Milibog, 2008.
