ТЮЛЕНЬ-МОНАХ

Monachus monachus (Hermann, 1779)

Таксономічна належність

КласСсавці (Mammalia), рядЛастоногі (Pinnipedia), родинаСправжні тюлені (Phocidae). Один з 3-х видів роду, один вид роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду

Зниклий.

Ареал виду і його поширення в Україні.

Середземне, Адріатичне, Егейське, Мармурове і Чорне моря. На узбережжі України відмічався в Криму (м. Тарханкут), о. Зміїний, дельті Дунаю.

Чисельність і причини її зміни

Традиційно рідкісний звір, з низьким репродуктивним потенціалом чисельність популяцій якого знижується на всьому його ареалі. Причини зміни чисельності: посилення чинника неспокою з боку людини.

Особливості біології та наукове значення

Зовсім не витримує присутності людини, особливості поведінки і біології вивчені недостатньо. Тримається невеликими групами і поодинці, тому і отримав таку назву. В Чорному морі відбувалися сезонні міграції.

Живиться рибою та ракоподібними. Статевої зрілості досягає у 4 роки. Раз на два роки (липень-серпень) самка після 10-11-місячної вагітності народжує маля, яке два місяці знаходиться на березі. У 6-7-місячному віці линяє і тільки потім випливає у море. До 3 років тримається біля матері. Переважно безлюдні важкодоступні морські острови та кам'янисті узбережжя з печерами і скелястими ущелинами або пісчано-галечникові пляжі, захищені від накатів хвиль.

Морфологічні ознаки

Досить великий тюлень, довжина тіла якого досягає майже 3 м, маса близько 300 кг; забарвлення хутра чорнувато-коричневе. На нижній поверхні тіла розташовується ромбовидна витягнута пляма довжиною близько 75 см брудно-білого кольору.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид занесений до І і ІІ видань ЧКУ (1980, 1994), до І додатку CITES, як вид, що знаходиться в критичному стані до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, до ІІ додатку до Бернської конвенції.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення

Не мав.

Основні джерела інформації

Редкие и исчезающие растения и животнье Украиньї, 1988; Щербак,1994.

Автор: С.В. Межжерін Фото: А.Дж. Гючю


    фейсбук