Biota orientalis — однодомна рослина родини кипарисових. Дерево 5—10 м заввишки, складається з багатьох плоских пагонів («пластин»), розташованих у вертикальній площині. Листки лусковидні, ясно-зелені, яйцевидно-ромбічні, до 1 мм завдовжки. Шишки 10—15 мм завдовжки, з 6—8 супротивними, на вершку гачковидними лусками, спрямовані вгору; незрілі — голубувато-зелені, дозрілі — сухі, здебільшого червонувато-коричневі. Цвіте у березні — квітні.

Поширення

Походить з Китаю. На Україні вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину.

Сировина

Використовують ядро насіння і листя. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У ядрі насіння є жирна олія.

Фармакологічні властивості і використання

Препарати з листя Б. с. мають в'яжучі і кровоспинні властивості. їх використовують у народній медицині при бронхіальній астмі, кровохарканні, при кишкових і маткових кровотечах. Ефірна олія рослини (особливо складова її частина хінокітіол) проявляє антифунгальні властивості. Ядро насіння вживають як зміцнюючий і тонізуючий засіб та як відхаркувальний засіб при бронхіті.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — порошок листя або ядер насіння відповідно по 3—6 і 6 г на 1 прийом. ЗОВНІШНЬО — 10 % настойку листя   для змащувань шкіри при червоному вовчаку (як фотозахисний засіб).


    фейсбук