Однорічна трав'яниста шерстисто опушена рослина родини подорожникових. Стебло прямостояче, розгалужене, густооблистнене, 15—30 см заввишки. Листки прості, цілокраї, супротивні, сидячі, лінійні або вузьколінійні, 2—5 см завдовжки і 5 мм завширшки. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, зібрані в густі яйцевидні або довгасті колоски, які на верхівці рослини утворюють зонтик; віночок плівчастий, сухий. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.
Поширення
Росте на сухих піщаних місцях, біля доріг, іноді — в посівах на Поліссі, в лісостепових і степових районах, у східних приморських районах Криму.
Заготівля і зберігання
Використовують насіння (Semen Psyli) і сік із свіжого листя. Зрізані в період дозрівання плодів верхівки рослини досушують, обмолочують і просівають через сито. Одержане насіння зберігають у закритій посудині в сухому місці. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Насіння містить слиз, жирну олію, білкові речовини тощо.
Фармакологічні властивості і використання
Відвар насіння використовують як послаблюючий та обволікаючий засіб при запорах і хронічних колітах. При хронічних колітах вживають і свіжий сік рослини.
Лікарські форми і застосування
Відвар насіння (10 г насіння на 200 мл окропу) По 1 столовій ложці на день натщесерце.
