Південна Україна. Поверхня області є зразком типової степової рівнини, похиленої з північного сходу на південний захід. З півдня омивається Азовським морем. Її територію перетинає Дніпро. Клімат помірно континентальний. Майже щороку трапляються суховії, періодично – «чорні бурі». Утворена 1939. Територія: 27,2 тис. кв. км.
Історія
Заселення території почалося у період раннього палеоліту, про що свідчать найдавніші з відомих на сьогодні в країні стоянок поблизу с. Федорівки Запорізького району. Під Запоріжжям досліджені сім стоянок пізнього палеоліту. Взято на облік понад 100 пам’яток доби бронзи.У VII ст. до Н.Х. Північним Причорномор’ям володіли скіфи. На берегах Дніпра вони заснували велике Кам’янське городище – столицю Скіфії.
У IV ст. н. е. ці землі захопили гунни, у VI ст. – авари, у VIII ст. – хозари. Після розгрому Хозарського каганату 966 київським кн. Святославом найнебезпечнішими тут стали печеніги. З середини XI ст. приазовські степи захопили половці.
Об’єднавшись на острові Хортиці, на початку XII ст. українські князі на річці Молочній розбили половців. Але невдовзі давньоукраїнська держава зазнала монголо-татарської навали. Вдруге зібралися князі на Хортиці та вирушили у похід. 16 червня 1223 року на р. Калці їхні війська були розбиті.
Частину населення приазовських степів поневолила Золота Орда, Кримське ханство. Наприкінці XV ст. на цих землях виникає козацтво. Острів Хортиця став не лише основною базою козаків, а й важливим центром української державності.
В пониззі Дніпра козаки будували укріплені «засіки», від яких і утворилася назва Запорізька Січ. 1554–1555 pp. на острові Мала Хортиця Д. Вишневецький (Байда) спорудив замок, який згодом увійшов до системи козацьких укріплень.
Наприкінці січня 1648 після розгрому урядової залоги поблизу Хортиці розпочалася визвольна війна під проводом гетьмана Б. Хмельницького проти Польщі. За участю козаків здобуто вирішальні перемоги під Жовтими Водами, Корсунем та в інших битвах.
Запорізька Січ була ключовим центром на перехресті важливих торговельних шляхів: «З варяг у греки», Муравського, Чорного, Чумацького.
Російський царський уряд не міг змиритися з осередком козацького вільнодумства. У липні 1775 російські війська під командуванням ген. Текелія, повертаючись з турецького фронту, підступно зруйнували Запорізьку Січ.
Область приваблює туристів своїми пам’ятками. Кілька сот курганів, що густо помережили усю територію області, є сьогодні чи не найдивовижнішими пам’ятками давньоукраїнської історії. Стоянки епохи палеоліту, а також мезоліту виявлені поблизу сіл Федорівки Запорізького та Петро-Свистуново Вільнянського районів (45 км від Запоріжжя). У басейнах річок Дніпра, Молочної та Берди виявлено понад 20 пам’яток епохи неоліту. Найвизначнішою серед них є унікальне святилище – Кам’яна могила поблизу Мелітополя (30 км). Серед степу височить громаддя з пісковикових глиб площею понад три гектари, під носіями яких, на скелях гротів, вибиті зображення чаклуна, биків, коней, оленя, риболовецькі сіті, ступні ніг та інші дивовижні малюнки.
Досліджені також пам’ятки черняхівської, сурсько-дніпровської, дніпро-донецької та азово-дніпровської культури, понад 120 – епохи міді-бронзи.
Серед скіфських пам’яток виокремлюються залишки Кам’янського городища поблизу Кам’янки-Дніпровської та Великої Знам’янки, кургани Солоха та Гайманова могила. У Мелітопольському районі чимало поховань сарматів.
