КАЛКАН. Scophthalmus maeoticus maeoticus (Pallas). Калкан, або чорноморська камбала, відрізняється від інших риб своєрідною будовою тіла. Риба плаває і лежить завжди на одному боці, у зв'язку з чим обоє очей містяться на одному боці тіла. Проте в мальків камбали очі розміщені, як і в інших риб, з правого й лівого боків. З ростом і розвитком мальок усе частіше лягає на правий бік. Праве око поступово переміщується на лівий бік.

Калкан зустрічається в Чорному морі до глибини 140 м, тримається на піщаних і піщано-мулистих грунтах. Навесні мігрує з глибин на мілководдя для нересту, влітку — з мілководдя на глибини, де в цей час живиться мерлангом, шпро-том. Восени табуни калканів знову переміщуються на мілководдя для живлення хамсою. Зимує калкан на глибині 75— 100 м. З настанням весни плідники широким фронтом рухаються на мілководдя, де займають найсприятливіші для нересту місця.

Нереститься калкан переважно у квітні-травні на глибині 20—40 м. Найактивніший він з 18 до 23 год. Кожна самка відкладає до 10 порцій ікринок, кількість яких у кожній з порцій коливається від 40 тис. до 700 тис. Чергова порція ікри відкладається через 12—40 год. Камбала — одна з найпло-дючіших наших риб. Мінімальна кількість ікринок трохи перевищує 3,5 млн. штук, максимальна — понад 14 млн. штук. Але дуже багато ікри (80—90%) гине, особливо на ранніх етапах розвитку ембріонів. Отже, якщо самка відкладає 13 млн. ікринок, то з них виклюнеться не більш ЯК 2—З МЛН. личинок.

На процес дозрівання винятково великої кількості ікри витрачається значна кількість енергетичного матеріалу, зокрема жиру. Так, у переднерестовий період його кількість у яєчниках не перевищує 1—4%. У кінці цього періоду спостерігається перерозподіл вмісту жиру в окремих органах. У печінці кількість жиру зменшується з 35 до 20%, у м'язах — з 5 до 2%, а в яєчниках збільшується — з 5 до 28%. Значна кількість жиру у вигляді жирових крапель залишається в ікрі. Завдяки їм ікра спливає у верхні шари води, де відбувається її інкубація. Крім того, вмістом жирової краплі живляться личинки на ранніх етапах розвитку. Вони народжуються симетричними, тобто обидва боки в них однакові, і тримаються в товщі води. Але ще задовго до переходу на придонний спосіб життя мальки стають асиметричними. Досягши довжини 25—ЗО мм, вони мають таку саму форму тіла, як і дорослі, але ще тривалий час перебувають у товщі води.

Калкан живе до 15 років, досягаючи довжини понад 70 см і маси близько 9 кг. Статевозрілим він стає в 4—5-річному віці, причому самці дозрівають раніше, ніж самки. У перші три роки життя риби обох статей ростуть однаково. їх річні прирости досягають 7—10 см, пізніше ріст самців сповільнюється. Після досягнення статевої зрілості інтенсивно збільшується маса тіла риби. Наприклад, маса калкана довжиною близько ЗО см становить 200—500 г. З настанням статевої зрілості, при довжині 35—40 см, маса досягає 1— 1,5 кг, тобто збільшується у 2—3 рази. Із збільшенням довжини тіла на 1 см маса риби зростає на 50—100 г. Найбільший приріст маси (200 г) спостерігається у 4—6-річному віці. Характерно, що найбільші прирости довжини тіла бувають не влітку, як у більшості риб Чорного моря, а взимку, тобто в період, коли калкан живиться хамсою. Ріст сповільнюється в червні — липні, у період ослабленого живлення.

Калкан — типовий хижак. Звичайно він лежить на дні, замаскувавшись під колір грунту, і чекає на здобич. Як тільки до нього наблизиться необережна риба, калкан кидається на неї, і жертва зникає у великій пащі. Найінтенсивніше тварина живиться вночі. Калкан — дуже цінна риба. Проте чисельність її, незважаючи на значну плодючість, невелика. Тому вчені з'ясовують умови розмноження цієї риби й розробляють методи штучного розведення її.


    фейсбук