с. Качин Камінь-Каширського району

Будівля Успенської церкви посідає важливе місце в структурі старовинного поліського села, просторово об'єднуючи центральну частину Качина та мальовниче узбережжя розташованого поруч з ним озера. Згідно з літературними джерелами, церкву зведено в 1589 р. Пер

вісно вона являла собою один з найдавніших в Україні різновидів дерев'яних храмів з дзвіницею над бабинцем. У 1775 р. обхідну аркаду-галерею на стовпцях навколо церкви було розібрано, всю споруду піднято на підмурки, зруби зміцнено по периметру "лисицями" та обшито ззовні шалівками. Водночас з цим змінено розміри всіх віконних прорізів (насамперед у наві), а до північної стіни апсиди прибудовано прямокутну в плані наламарню. У 1884 р. перебудовано вже горішню частину храму з верхами. Четверикові завершення над вівтарем та навою знято, склепінчасті перекриття над ними сховано в масиві каркасного даху, над навою зведено восьмерик підбанника, а замість первісної дзвіниці над бабинцем зведено додатковий рублений ярус під невисоким двосхилим дахом. Зазначені реконструкції суттєво змінили об'ємну композицію споруди, дещо наблизивши її до церков хатнього типу. Зараз композиційну основу пам'ятки становлять послідовно розташовані по осі захід-схід прямокутний, витягнутий у поздовжньому напрямку зруб бабинця з надбудованим над ним приміщенням для додаткового престолу та квадратні в плані зруби нави й вівтаря. Західна (двоярусна) та центральна частини споруди мають однакову висоту. Східний зруб поступається за висотою об'єднаному об'єму бабинця - нави й увінчаний трисхилим каркасним дахом з маківкою. Незважаючи на певну суперечливість зовнішнього вигляду Успенської церкви, внутрішній простір її побудований за традиційною схемою тризрубного триверхого храму з дзвіницею над бабинцем. Водночас з архаїчною, чотирикутною в плані формою склепінчастого перекриття в інтер'єрі пам'ятки простежується й така характерна особливість найбільш ранніх дерев'яних храмів України, як домінування високої нави над іншими приміщеннями. До перебудов 2-ї половини XIX ст. композиційна роль нави в інтер'єрі підкреслювалася також розміщенням тут монументального іконостаса з царськими вратами, різьблених хорів з дверима для виходу на дзвіницю, а також складного за формою фігурного вирізу в західній стіні приміщення, нижня частина якого була розібрана внаслідок розширення аркового отвору. Незважаючи на значну питому вагу пізніших нашарувань, Успенська церква має виняткову історико-архітектурпу цінність як одна з найбільш ранніх пам'яток дерев'яної архітектури на території Волині.

В. Т. Завада