Широко відома церква Успіння Богородиці, збудована наприкінці 40-х років XVII ст, - єдина споруда, яка збереглася від будівель укріпленого родового монастиря, заснованого в 1643 р. - київським старостою А. Киселем, похованим у 1653 Р- у склепі під церквою. Монастир займав стратегічно вигідне місце за межами села, на вершині невисокого пагорба. Оборонні укріплення бастіонного типу, що складалися з земляного валу та сухого рову, оточували квадратне в плані подвір'я і мали чотири земляні наріжні бастіони.

Успенська церква - хрещата п'ятидільпа п'ятиверха будівля. До центрального, квадратного в плані об'єму прилягають за сторонами світу три півциркульні та одне квадратне в плані (західне) рамена. Над середохрестям підноситься найбільша за розмірами центральна баня на високому циліндричному підбаннику. Він спирається на чотири широкі півциркульні попружні арки, які одночасно відкривають простір бічних рамен, перекритих півсферичними банями без підбанників. Бічні бані значно нижчі від ценральної, завдяки чому створюється виразна пірамідальна композиція мас. Стіни храму вимурувано з цегли. Фасади трьох півкруглих рамен розчленовано лопатками, основою яких служить розвинений цоколь з виразним профілем. З площинами потинькованих стін бабинця контрастує соковите різьблення ренесансного білокам'яного порталу західного входу. В інтер'єрі домінує центричність з висотним розкриттям простору засобами ренесансної архітектурно-конструктивної системи. Елементами внутрішнього оздоблення служать карнизи на рівні низу підбанника центрального верху та низу бань бічних верхів. Внутрішню поверхню усіх бань радіально членують вісім тонких орнаментованих ребер. Велику художню цінність становить скульптурне поколінне зображення засновника храму А Киселя, розміщене в ніші південно-західного пілона серед охрестя. Виконане в реалістичній манері, воно свідчить про творче засвоєння досягнень ренесансної скульптури. Успенська церква в Низкиничах - яскравий витвір волинської архітектурної школи, видатний зразок церковного будівництва України середини XVII ст. Саме цей храм дав початок будівництву визначних хрещатих п'ятидільних п'ятиверхих храмів. Наприкінці XVII - у XVIII ст. на їх основі під впливом дерев'яної народної архітектури сформувався новий викінчений тип храму. Але цей тип розвинувся в інших регіонах України - на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині. Для Волині Успенська церква в Низкиничах є унікальним варіантом хрещатої в плані п'ятиверхої споруди. Дзвіниця, зведена в 2-й половині XVII ст, - дерев'яна, прямокутна в плані, двоярусна, перекрита чотирисхилим дахом. По осі південь-північ нижнього рубленого ярусу дзвіниці розташований проїзд, обабіч якого симетрично розміщені два вузькі приміщення. Менший за обсягом верхній каркасний ярус відділений від нижнього масивним дахом і вертикально обшитий дошками. У південній та північній його гранях влаштовано по три отвори, а в західній та східній - по одному отвору з лучковими перемичками. Дзвіниця Успенської церкви належить до кращих споруд цього типу на Волині.

О. М. Годованюк