ВАЛКИ

ВАЛКИ - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села БоршнаіМільки. Розташ. на лівому березі р. Удаю, за 12 км від райцентру та залізнич. ст. Прилуки. 231 дворів, 379 ж. (2000). Вперше згадуються 1629. Входили до Полкової, а з 1757 - до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. ( 1782- 1923), Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). Засновані кн. Я. Вишневецьким, який надав Густинському м-рю право на володіння у В. водяними млинами. Гетьман Б. Хмельницький 1649 підтвердив м-рю це право. 1666 - 33 двори селян, з них 15 госп. «орали на 4-х волах»,18госп. - на 2-х волах; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1729 гетьман Д. Апостол видав універсал б.т. Андрію Дм. Горленку на В. Село належало йому іВалкив 1737, тоді тут наліч. 83 госп. селян, 44 госп. козаків (12 виборних, 32 підпомічників), 2 госп. козачих підсусідків. Через рік В. у А. Горленка були відібрані і віддані на ранг генер. судді М. Т. Забілі, який посиленням панщини призвів до втечі селян; при ньому 1740 В. з 77 дворів залишилося 32. Після смерті М. Забіли село 1743 віддано полтав. полковнику Андр. Андр. Горленку, який передав його своїм спадкоємцям. 1752 споруджена трибанна Михайлівська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). У 1780 - 29 дворів (36 хат) і 2 бдв. хати селян, 5 дворів і 2 бдв. хати підсусідків, 47 дворів (117 хат) козаків. 1797 наліч. 524 душі чол. статі податкового населення. У 19 ст. поміщиками В. були П. Г, Я. П., О. П. Горленки та ін. 1859 - 258 дворів, 861 ж.; діяла перебудована (1850) з трибанної на однобанну дерев, ц-ва. У 1861-66 pp. козаки та держ. селяни підпорядковані Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей В. 1867 увійшли до Прилуцької вол. 3-го стану. 1886 - 17 дворів селян (10 державних, 7 власників), 186 дворів козаків,2двори міщан та ін., 221 хата, 1111 ж.; діяли: дерев. Михайлівська ц-ва (у рад. період закрита), однокласна змішана церковнопарафіяльна школа, шинок, кузня, 24 вітряки, олійниця. 1910 - 227 госп., з них козаків - 203, селян - 16, ін. непривілейованих - 3, привілейованих-5,наліч. 1338 ж., у т.ч. 7 теслярів,8 кравців, 1 коваль, 26 ткачів, 7 рибалок, 8 тютюнників, 32 поденники, 15 займалися інтелігентними та 81 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 1950 дес. придатної землі. Наприкінці19на початку 20 ст. землевласниками В. були поміщики: М. Ф. Запорожець,А.П. Григорович. У 1925-30 pp. В. - центр сільради. 1925 - 273 двори, 1317 ж.; 1930 - 285 дворів, 1337 ж. 1944 працювало 3 вітряки, кузня і теслярська майстерня. 1929 у В. організована артіль ім. Ворошилова, з 1955 - ім. Мічуріна. У березні 1961 до неї приєднана артіль ім. Куйбишева с.Мільки. 1961 у неповній серед, шк. навчалося 230 учнів (24 працівники). 1970 в колгоспі ім. Мічуріна наліч. 8 автомашин,15тракторів, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 846, свиней - 932, овець - 301. 1971 В. - 253 двори, 681 ж. 1975 колгосп ім. Мічуріна приєднано до колгоспу «Перемога» (Боршна). 1996 у В. містилося відділення пайового колективного с.-г. підприємства «Перемога» (центральна садиба в с. Боршній), серед, шк. (187 учнів, 25 педпрацівників), лікарня, фельдшерсько-акуш. пункт, клуб на 200 місць, 2 б-ки (11 тис. од. зб.), З магазини; село газифіковане (1993). З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Споруджено (1954) пам'ятник на братській могилі воїнів, які загинули 1943 в боях за визволення села від гітлерівців, пам'ятник на честь воїнів-односельців, які полягли (112 чол.) у період В. В. війни. В. з'єднані дорогами місц. значення з тверд, покриттям у 1966— 68 з с. Боршною (2,5 км) на трасі Київ- Суми та з с. Ряшками (9,5 км).


    фейсбук