ЖУРАВКА
ЖУРАВКА (у 18 ст. - Жоравка) - село Варвинського р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с. Кулишівка. Розташ. на лів. березі р. Удаю (при злитті з р. Журавкою), за 10 км від райцентру і за 19 км від залізнич. ст. Прилуки. 1208 дворів, 3252 ж. (1996). Вперше згадується 1618. Під час суперечки Московського уряду з Польщею за «Путивльський рубіж» з'ясувалося, що Ж. «поставлена була польськими та литовськими людьми до перемирних літ», тобто до 1618. До 1648 належала кн. Корибуту-Вишневецькому. З 1649 входила до однієї з двох Варвинських сотень; 1666 значилася містечком; з 1672 згадується як центр Журавської сотні Прилуцького полку. Входила до Прилуцького пов. ( 1782- 1802), до Пирятинського пов. ( 1802- 1923), до Варвинського р-ну Прилуцького округу (1923-1930). На початку 18 ст. - вільне військове село. Скуповувати землі й двори в селі почав 1736 син журавського сотника Дем'яна Якубовича - Яків. 1740 - 37 дворів (37 хат) вільних селян та 25 дворів (29 хат) «скуплі» Якова Якубовича, 115 дворів (131 хата) козаків та 21 двір(21 хата) козачих підсусідків, з яких 5 дворів належали відставному сержанту Чернігів. піхотн. полку Якову Передслову. 1753 в Як. Якубовича - 62 двори та 8 бдв. хат, вільних селян залишилося лише 11 дворів і 2 бдв. хати; крім нього, було багато інш. власників, які мали по 1-2 двори підсусідків; найбільшим з них був журавський сотник Федір Тарасович (17 дворів та 2 бдв. хати); були тут дрібними власниками і два грузини - Данило Агіянов та Михайло Бедауров, за якими значилося по 1 двору, одержаних 1743. 1780 - 25 дворів (ЗО хат) та 4 бдв. хати селян належали синам Як. Якубовича,43двори (57 хат) та 18 бдв. хат підсусідків, 144 двори (279 хат) та 11 бдв. хат козаків,2двори (2 хати) козачих підсусідків. У Ж. була невелика земляна фортеця, яка мала дві брами: Прилуцьку та Лохвицьку.1783 діяли дві дерев. ц-ви з козацькими школами: Різдва Богородиці та Воскресенська (вперше титар журавської ц-ви згадується 1683); у м-ку наліч. 297 дворів, з них 54 двори (149 хат) козаків виборних, 92 двори (143 хати) козаків підпомічників, 75 дворів (121 хата) селян; мешкали також дворяни та різночинці (49 сімей) та ін.; працювали 9 вітряків; базарів і ярмарків не було. 1797 наліч. 1170 душ чол. статі податкового населення. Ж. входила до Антонівськоївол. 1-го стану. 1889 в м-ку наліч. 144 двори селян, 414 дворів козаків, 25 дворів міщан та ін., 612 хат, 3207 ж.; діяли: мурована Воскресенська (1816) і дерев. Різдва Богородиці ц-ви,єврейський молитовний будинок, 4 шинки, базар, 2 ярмарки, 38 вітряків, 20 олійниць. Жителі Ж. одні з перших в Україні почали вирощувати м'яту. 1910 - 646 госп., 3816ж.; діяли: дві ц-ви, два земські початкові училища (засн. 1879 та 1899), дві школи грамоти, м'ятний з-д. У 1923-30 pp. Ж. - центр сільради. З 1920 діяла Журавська с.-г.профшкола садівництва і городництва. 1925 - 846 дворів, 4033 ж.; 1930 - 880 дворів, 4350 ж.; працювавЖуравський м ятний з-д, Журавська МТС. Уродженцями Ж. є: укр. математик, чл,- кор. Петербурзької АН Г. Ф. Вороний ( 1 846- 1908), Герой Соц.Праці Г. І. Федорчатенко. Біля села відкрита вченими Журавська стоянка раннього мезоліту (12-10 тис. до н.е.); виявлено також поселення черняхівської культури (2-6 ст).
