СТАРА ОРЖИЦЯ
СТАРА ОРЖИЦЯ (Оржиця) - село Згурівського р-ну Київськ. обл., центр сільради, якій підпорядковане с. Тришківка. Розташ. на лів. березі р. Оржиці (правої прит. р. Сули), за 12 км від райцентру. Засн. в 17 ст. Входила до Басанської сотні Переяславського полку, до Пирятинського пов. (1782-1802), до Прилуцького пов. (1802-1923), до Турівського р-ну Прилуцького округу (1923-30). Назва села пішла від назви річки. 1781 - 101 хата селян і підсусідків, які належали гр. К. Розумовському; крім того, в селі мешкали 3 родини духовенства і церковників. 1787 - 411 душ чол. статі селян (козаків не було). 1797 наліч. 555 душ чол. статі податкового населення. Діяла дерев. Успенська ц-ва, збудована до 1781. 1815 на її місці побудували нову муровану ц-ву і при ній дерев. дзвіницю. 1859 - 316 дворів, 1940 ж. Згідно з реформою 1861 в Оржиці створено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 2 сільс. громади (1518 ревіз. душ). Після реорганізації волостей Оржиця 1867 увійшла до Турівської вол. 3-го стану. 1886-476 дворів селян власників, 1 двір козаків, 1 двір міщан, 506 хат, 2720 ж.; діяли: церква, церковнопарафіяльна школа, шинок, 3 крамниці, 62 вітряки, 5 олійниць, базар по п'ятницях, 3 ярмарки (у день св. Трійці, 8-12 вересня, 9-14 березня). Пізніше став збиратися 4-й ярмарок (1 жовтня). 1910 в Оржиці - 623 госп., з них козаків - 1, селян - 604, євреїв- 12, ін. непривілейованих - 2, привілейованих - 4, наліч. 3554 ж., у т.ч. 20 теслярів, 18 кравців, 14 шевців, 1 столяр, 7 ковалів, 1 слюсар, 352 ткачі, 2 візники, 207 поденників, 20 займалося інтелігентними та 309 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 1957 дес. придатної землі. Діяла мурована Успенська ц-ва з дерев. дзвіницею (закрита за часів рад. влади). Землевласниками були поміщиця Кушепева та ін. У 1923-30 pp. Оржиця - центр сільради. 1925-793 двори, 3826 ж.; 1930 - 728 дворів, 3654 ж.
