Це найменший, найстрункіший і найбільш граціозний представник родини оленевих у нашій області. Довжина тіла близько 130 см, висота у плечах до 80 см, маса тіла ЗО кг і більше. Роги невеличкі, до 25 см, і бувають тільки у самців. Взимку окрас тіла бурувато-сірий, а влітку — рудий.
Ходить козуля якось незграбно, бо її задні ноги значно довші за передні. Але коли вона біжить, її краса неповторна — це грація, блискавка... Кілька невеличких стрибків, а потім один великий, який інколи сягає 6-7 м у довжину.
Чисельність козулі у мисливських угіддях за останні 25 років змінювалась неодноразово. Так, у 60-ті роки її кількість перевищувала 4600 голів, а на початку 80-х років поголів’я нараховувало лише 3000 голів. Сьогодні чисельність козулі в області становить близько 4000 голів, і мешкає вона в усіх 18 районах.
Козуля невимоглива тварина: влітку вона харчується різними видами трав, молодим листям дерев і чагарників, а восени та взимку – ягодами, грибами, жолудями, молодими гілками дерев. З настанням сутінок козулі виходять годуватись на поля сільгоспкультур.
Основними ворогами козулі є вовки, бродячі собаки і браконьєри. В господарствах з достатньою кількістю козулі проводиться регу-лювання її чисельності шляхом впровадження спортивного полювання.