Найпоширеніший будівельний камінь Криму - мшанковий вапняк, званий ще інкерманським або бодракським каменем.
Залягає між Інкерманом та с. Скелясте на р. Бодрак. Утворює потужний (до 15 ... 20 м) однорідний горизонт в верхньокрейдових відкладах. Міцна біла з кремовим або трохи рожевим відтінком гірська порода складається в основному з цілих і обламаних вапняних гіллястих скелетів моховинок і тому в ній багато мікроскопічних пір. Питома вага каменю 1,6 ... 2,1 г/см3, пористість до 35 ... 39%, міцність на стиск 4 ... 15 МПа. У кар'єрах каменерізними машинами отримують стінові й інші блоки заданої форми і розміру.

Мшанковий вапняк має багато цінних властивостей: однорідність, достатню міцність у поєднанні з монолітністю, високою теплоізоляційністю, довговічністю і морозостійкістю. Вони й визначили дуже широке використання каменю жителями Криму. Столові гори Передгірної гряди, складені мшанковими вапняками, виявилися найбільш сприятливими для зведення середньовічних міст і кріпостей. На скелястих плато зводили житлові будинки й церкви, в обривах висікалися печери. З блоків мшанкового вапняку в Криму споруджено багато старовинних і сучасних будівель. Білими плитами цього каменю облицьовані будівлі Українського музично-драматичного театру, Будинку рад, Палацу піонерів і залізничного вокзалу в Сімферополі, а також палац "Україна" у Києві, будівлі в Москві, Поволжі, Сибіру, на Уралі і Далекому Сході.