МУРАВЙОВИХ-АПОСТОЛІВ САДИБА у селі Хомутці Миргородського району. Заснована у 2-й половині 17 ст. хомутецьким сотником, згодом миргородським полковником П. С. Апостолом. Відомості про дерев’яний панський палай і сад з теплицями залишив німецький вчений-природознавець А. Й. Гільденштедт, який 1774 відвідав містечко.
На території садиби знаходилася Троїцька церква, збудована 1754 полковником М. Д. Апостолом. На початку 19 ст. маєток одержав у спадок Іван Матвійович Муравйов-Апостол (1770–1851) – російський письменник-просвітитель, перекладач, дипломат, академік Рос. АН (з 1811), нащадок гетьмана Данила Апостола по жіночій лінії. Після відставки 1806 він переїхав у Хомутець, де було відбудовано й впорядковано родовий маєток. Головний в’їзд проходив від села через місток над річкою Хомутцем, центр, алеєю парку до парадного двору перед панським будинком. Центральна двоповерхова частина палацу сполучалася напівкруглими переходами з бічними флігелями, що утворювало П-подібну в плані композицію дворуку рдонеру, характерну для садибно-палацової архітектури доби класицизму. Головний вхід оздоблював своєрідний ганок, над яким на рівні 2-го поверху було влаштовано терасу-балкон, на яку був вихід з парадної зали. Центральна найдавніша частина – дерев’яна, добудови – муровані. З боку паркового фасаду існувала тераса-лоджія, сходи від якої провадили до партеру перед ставом із штучними острівцями. Сини І. М. Муравйова-Апостола – Матвій, Сергій та Іполит були учасниками декабристського руху. До них у садибу приїздили П. І. Пестель, М. П. Бестужев-Рюмін, М. І. Лорер, М. С. Лунін та ін. 1851 після смерті власника маєток залишився молодшому синові від другого шлюбу Василеві Івановичу. Згодом перейшов до С. К. Гартінга, який одружився з його вихованкою. Тепер на території садиби – Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум. В одному з приміщень палацу розміщено частину експозиції Хомутецького історичного музею, присвячену декабристам.
