Під цією трохи претензійною назвою ховається величезний природний комплекс, що з’явився на карті області в 1964 р. після спорудження на Сіверському Дінці Печенізького водосховища. Воно блакитною стрічкою витягнулося на північ від греблі в селищі Печеніги майже на 70 км до гирла р. Вовчої (Печенізький і Вовчанський райони), зайнявши заплаву і фрагменти низьких терас Сіверського Дінця.

Ширина штучного моря у деяких місцях перевищує 3 км, а глибина досягає 20 м. Найбільш мальовничий правий берег водосховища, вкритий густими 200-річчя від дня народження великого українського філософа, письменника і просвітителя Григорія Сковороди (1722-1794 рр.), який прожив тут  дубово-сосновими лісами із світлими вкрапленнями березових гайків, на основі яких був створений другий за площею (52.92 км2) ландшафтний заказник Харківської області — Печенізька лісова дача (1984 р.). На берегах Печенізького моря безліч пансіонатів і будинків відпочинку, а своєрідним курортним центром є розташоване у середній частині водосховища селище Старий Салтів (3.7 тис. жителів) Вовчанського району, де автомобільне шосе Харків-Вовчанськ двокілометровою дамбою зв’язує обидва його береги. На правому високому березі водосховища в с. Верхній Салтів в 1900 р. були відкриті перші пам’ятки городища площею 1.2 км2 Салтівської катакомбної культури (VIII—X ст.), що існувала на теренах Хазарського каганату. Розкопки городища з перервами тривають дотепер. Вже досліджено понад шість сотень катакомб — могильних камер, у яких ховали небіжчиків.

 

    фейсбук