Природний заповідник утворений в 1999 р. шляхом злиття чотирьох заказників загальнодержавного значення: Білоозерського, Володимирецький район; Перебродівського, Дубровицький район; Сира Погоня, Рокитнівський район; Сомине, Сарненський район, що проіснували 15 років.
Це об’єднання привело до створення найбільшого бо-лотного заповідника країни загальною площею 470.468 км2. Тут представлені всі типи боліт, що існують на Українському Поліссі. Найбільшою ланд-шафтною розмаїтістю та естетичною привабливістю виділяється Білоозерська ділянка, розташована на кордоні з Волинською областю. Його прикраса — карстове озеро Біле, із чистою і прозорою водою, що отримало назву від світлих вапняків, добре помітних на дні. Тут нерідкі невеликі підвищення поверхні, вкриті сосновими лісами.
Але найбільшу площу ділянки займає болотний масив Коза-Березина, що прилягає до озера. Він розташований у реліктовій долині р. Березина, утвореної талими водами відступаючого льодовика. Інші ділянки заповідника становлять собою обводнені болотні масиви, здатні зацікавити, здавалося б, хіба що вчених або шукачів пригод. Але це не так Наприклад, високий пагорб, вкритий віковими соснами над озером Залив в Сарненському районі, уже давно облюбували аматори полювання на качок. До старенької відреставрованої мисливської бази, прикрашеної ра-зюче доречним побажанням “Ні пуху, ні пера!”, недавно додалася серія стилізованих під сільські зруби котеджів і сучасний будинок мисливця, що сусідить із вертолітною площадкою, тенісним кортом та іншими обов’язковими атрибутами VІР-закладу. Моторні човни по вузьких каналах, прорубаних в очеретяних заростях, розвозять у віддалені куточки величезного заповідного озера мисливців за дичиною.
Повний склад флори заповідника поки не встановлений, але вважається, що вищих судинних рослин тут росте понад 800 видів. Із представників тва-ринного світу тут живуть понад 60 видів ссавців, серед яких зустрічаються і хижаки — лисиця, вовк, рись, єнотовидний собака, ласиця і горностай.
