Будинок є однією з силуетних домінант узбережної частини Старого міста. Розташований з відступом від червоної лінії забудови вулиці, на яку виходять ґрати чавунної огорожі.Побудований у 1794 р. за проектом архітектора П. Неєлова у формах зрілого класицизму. Під час реставрації 1978 р повністю відновлені портики, бельведер, первісні прорізи та членування фасадів, внутрішнє розпланування. Основний об'єм будинку7 з боку північного причілка продовжений ідентичною за формами двоповерховою Г-подібною в плані прибудовою. Нині будинок пристосований під експозицію Музею суднобудування та флоту.Первісний будинок - одноповерховий, прямокутний у плані. З боку вулиці до нього прилягають симетричні щодо його поперечної осі два одно-поверхові крила, які утворюють курдонер. їхні причілки оформлені чотириколонними портиками тосканського ордера. Поперечну вісь споруди фіксують головний і тильний входи з портиками тосканського ордера, відповідно на вісім і чотири колони з трикутними фронтонами, а також бельведер. Бельведер - квадратний у плані; у його центрі - світловий барабан зі шпилем. Бельведер призначався для стеження за акваторією. Внутрішнє розпланування - коридорне, двобічне; розпланування обох крил - зального типу, прибудови -коридорне одно- та двобічне.Стіни - дерев'яні, потиньковані; пілястри та лиштва на фасадах - з каменю; дахи - вальмові, по дерев'яних кроквах, укриті покрівельною сталлю.Сучасний асиметричний характер композиції головного й тильного фасадів обумовлений наявністю прибудови. їхня первісна центрально-осьова симетрія підкреслена портиками, які надають вирішенню парадної урочистості. Виразність композиції підсилена лаконічним оздобленням стін, почленованих пілястрами, та прямокутними, з лиштвою, вікнами.Композицію будівлі доповнює чіткий класицистичний ритм ґрат огорожі та розміщені у 1978 р. вздовж неї, з боку вулиці, бюсти знаменитих флотоводців Ф. Бєлінсгаузена, Г. Бутакова, М. Лазарєва, П. Нахімова, Ф. Ушакова, В. Корнілова. Інтер'єри будинку змінені через розташування тут експозиції музею.Будинок є зразком адміністративної споруди спеціального призначення, побудованої наприкінці XVIII ст. за індивідуальним проектом.
Літ: [215,218,380].
О. І. Тищенко
