Найбільше місто (316.1 тис. жителів) і центр області, розташоване на правому березі гирлової частини р. Дніпро. На території нинішнього Херсона виявлено кілька десятків різновікових археологічних пам’яток, що свідчать — поселення тут існували з епохи бронзи. Протягом російсько-турецької війни 1735-1739 рр. російські війська створили (1737 р.) на правому березі ріки укріплення Олександрівський шанець, але місто тут з’явилося лише через піввіку! В 1778 р. Катерина II, що заснувала практично всі великі міста в південній частині сучасної України, видала указ про будівництво в гирлі Дніпра міста з фортецею та адміралтейською верф’ю, що отримало назву на честь древнього Херсонеса. У 1790-і роки адміралтейство поступово переводиться у Миколаїв, а до кінця століття населення міста скорочується в десять разів. Але вже в 1803 р., одержавши статус центру великої губернії, Херсон почав відроджуватися. Якийсь час тут ще будувалися військові кораблі, а з 1806 р. у Херсоні вступила в дію купецька верф, що будувала в середньому 25 торговельних суден на рік Ставши третім за величиною портом Північного Причорномор’я, Херсон спеціалізувався на перевалці вантажів у пониззі Дніпра. З XVIII ст. у місті зберігся ряд культових, громадських і житлових споруд. З культових виділяються Святодухівський кафедральний собор (1804-1836 рр.) [03], Миколаївська церква (1819 р.), церква Святої Олександри (XIX ст.) і церква Різдва Богородиці (1900 р.) [04]. З дореволюційної пори до нашого часу збереглися будинок бібліотеки (1896 р., архітектор Ф. Гонсіоровський), кілька складських будівель і житлових будинків. Дотепер збереглися фрагменти насипаних вручну валів фортеці і врізані в них монументальні Очаківські ворота (кінець XVIII cт.) [02], пороховий льох (1789-1791 рр.) і великий будинок Арсеналу (1784 р.). На кріпосній території зберігся один з найстаріших міських храмів (побудований на місці дерев’яної Михайлівської церкви) — Свято-Катерининський собор (1782-1787 рр., архітектор І. Старов) і дзвіниця (1806 р.). Будівництво собору закінчилося напередодні чергової російсько-турецької війни (1787-1791 рр.)> а в його огорожі влаштували некрополь загиблих у ній воєначальників. Саме Херсон став колискою і першою базою російського Чорноморського флоту Паралельно з будівництвом фортеці зводилися верфі, майстерні з ремонту суден, склади. Уже в 1779 р. був закладений перший великий 66-гарматний корабель, спущений на воду в 1783 р., за яким пішли фрегати “Херсон”, “Осторожный”, “Поспешный”, “Легкий”, “Крым” та інші. В 1783 р. у Херсоні спалахнула епідемія чуми, а в 1789 р. — тифу, з якою пов’язаний найстаріший монумент міста. Цей обеліск встановлений в 1820 р. на честь англійського громадського діяча, філантропа Дж Говарда, який брав активну участь у боротьбі з епідемією тифу, заразився і помер (1790 р.) у Херсоні.
