(Salix myttilloides). Рослина поширена на півночі Європи, в Сибіру. В Україні її ареал охоплює Полісся, Розточчя, окремі знахідки відомі з північного Лісостепу. Зростає ця верба частіше на сфагнових болотах. Росте невеличким компактним кущем, висота якого рідко перевищує півтора метри. Визначати види верб — завдання не з легких. Вербу чорничну можна розпізнати за тонкими, невеликими (до двох-трьох сантиметрів довжиною) листками еліптичної форми з округлою верхівкою. Якщо на рослині виявилися плоди — завдання визначення полегшується. Коробочка верби чорничної вузька, майже шиловидна. Верба чорнична вважається гарним медоносом. Особливо цінна вона для бджіл тому, що дає ранній нектар і пилок. Квітка може виділяти до одного міліграма нектару. Цікавою є історія виду. Він вважається гляціальним, тобто льодовиковим, реліктом. Коли більше десяти тисяч років тому відступив останній льодовик, разом з ним відступили на північ і види, що зростали по його південному краю, але не всі. Серед тих, що лишилися, була і верба чорнична. Вона вибрала для себе сфагнові болота, що за своїми умовами подібні до її колишніх місцезростань на прильодовиковій смузі. В Україні такі болота поширені мало, до того ж інтенсивно осушувалися, що і стало основною причиною різкого зменшення чисельності виду. Верба чорнична чутлива до осушення і потрапляє в ту когорту видів, що зникають відразу після початку меліоративних робіт.


    фейсбук