За 20 км від міста Кременця, по трасі Кременець-Львів, знаходиться відома у всьому православному світі Свято-Успенська Почаївська лавра. її заснування за традицією відносять до XIII ст., коли після навали хана Батия на Київ печерські ченці потягнулись на Волинь. Поселившись тут, назвали це місце Почаєвом, в пам'ять про річку Почайну, на якій князь Володимир в 988 р. почав хрещення Русі. Тоді ж, у 1240 р., відбулося чудо появи Божої Матері у вогняному стовпі. Сьогодні про цю подію нам нагадує цілюще джерело, яке почало витікати із скелі після того, як Богородиця на мить доторкнулась до неї стопою.

 

У 1597 р. власниця Почаєва Ганна Гойська подарувала монахам ікону Богородиці, яку вона одержала в подарунок від грецького митрополита Неофіта. На початку XVIII ст. монастир переходить у руки уніатських ченців василіан. На цей період припадає будівництво Успенського собору (архітектор Готфрід Гофман, 1771-1783 рр.). Храм у стилі пізнього барокко був збудований на кошти Миколи Потоцького. Відчувши чудотворну силу Почаївської ікони Божої Матері, граф перейшов із латинського у грецький обряд і став головним благодійником монастиря.

У1795 р„ внаслідок поділу Польші, Західна Волинь відійшла до Російської імперії. Після поразки польського повстання 1830-1831 рр. Почаївський монастир повернули православним. У 1833 р. він отримав статус лаври.

Під час революції 1917-1920 рр. місто кілька раз переходило із рук у руки, але монастир пережив усі ці випробування. Велика загроза нависла над монастирем на початку 60-х рр. XX ст., коли Радянська влада почала вживати заходи, спрямовані на його закриття, але і це лихоліття теж пройшло. Сьогодні лавра належить Українській православній церкві.

Дзвони Почаївської лаври чути на багато кілометрів. Дзвіниця збудована в 1861-1871 рр. за проектом архітектора Раструханова. За народним повір'ям, доторкнувшись до дзвону, можна отримати від нього цілющу силу.

Розташований поряд Троїцький собор споруджено в 1911 р. за проектом академіка О. В. Щусєва. Над входами - мозаїка за ескізами М. Реріха.

З верхньої тераси лаври відкривається прекрасний вигляд на містечко. Близкість святого місця, чудова природа не раз надихали письменників і художників, сприяли розвиткові талантів. Із Почаєвом пов'язано чимало славних імен та подій. Тут у різні часи побували: Ф. Прокопович, В. Григорович-Барський, Г. Сковорода. Подорожуючи по Волині 1845 р., його відвідав український історик і письменник М. Костомаров. А через тридцять років тут побував громадський діяч, учений М. Драгоманов. В 1846 р. за дорученням Археографічної комісіїу Почаєві був Т. Шевченко. У місті народились талановиті українські художники: І. Хворостецький, О. Якимчук, О. Шатківський.

Перебуваючи на території Кременеччини ви маєте змогу відвідати ще одне святе і благодатне місце - джерело Праведної Анни (село Онишківці, Рівненської області, за 12 км від Кременця). Джерело Праведної Анни - місце паломництва християн метою духовного та фізичного зцілення. Температу-

 

ра цілющої води є постійною +9°С. В 1991 році освячена нова церква на честь Праведної Анни. Кожен день, із року в рік до святого джерела прибувають люди з багатьох регіонів України, щоб поклонитися святині, п'ють та омиваються благодатною водою.


    фейсбук